#укрфік
Text
Повернути(ся)
Беззаперечно, у тому, що трапилося, Кіт звинувачував себе і лише себе, і йому було б легше, якби команда робила те саме, тому що витримати співчуваючі погляди було набагато тяжче.
АВ, у якому Ленс втрачає пам'ять.
#український блог#український тамблер#український фанфікшн#укррайт#укрфік#укрслеш#український слеш#укрвольтрон
2 notes
·
View notes
Text
Глава 11:
Рон тре пальцями однієї руки переносицю а іншою стискає плече Річарда:
— Тихо, не психуй, заспокойся...
— Та я й не збирався...
— Голосно думав.
Глава 12:
— Знаєш що, перестань опікати мене постійно. Бо тоді буду злитись і на тебе. — Рон слабо посміхається і кусає губи, стримуючи порив доторкнутись до його щоки. Все так само дивиться на їх руки: — Мені слабо віриться що те що було на станції чи тим більш до війни — було справді з нами. Наче якийсь далекий сон. І все що було на станції особливо. Реальними, а не мареннями, пам’ятаються лиш деякі епізоди з пакування.
А ось і точно середина роботи (все дописане, просто по мірі вичитки пані редакторкою викладається).
Основні жанри: пригоди, фантастика, слеш.
Читати тут: Under the surface
#wip#writeblr#my writing#original writing#укррайт#укртамблер#український tumblr#український пост#укрфф#укрфік#укроридж#укртумбочка#writing#original#quote#укрслеш
2 notes
·
View notes
Text
Алекс глянув на пляж, що був перед будівлею: там хвилі неспішно пінились та омивали пісок й прибережні скелі. М’яко світило південне сонце, як і колись давно, більше десятиліття тому. Так тут було завжди. І за часів золотої лихоманки в 19-ому столітті… І коли сюди вперше потрапили люди… Десь там, у блакитному морі, стрибали дельфіни… Дельфіни… Алекс та Вільям з ними дружили, коли вони ще не пішли з цих вод.
Читати тут: Місто Янголів та Привидів
#укррайт#укрфф#укрфік#укроридж#укртамблер#український пост#укртумбочка#український tumblr#my writing#writing#original#quote#read on ao3#ao3 link#writeblr
5 notes
·
View notes
Text
- І, що ти збираєшся робить на станції у відпустці? - У Рона цікавість пересилює втому.
- Ще не придумав. - Річард знизує плечима і таки тягнеться рукою до його щоки. Просто торкається пальцями, і Рон було спочатку поривається відсахнутись, але таки тулиться щокою і слабо усміхається:
- Мені скажеш коли придумаєш.
- Ти мені для початку скажи на тебе відпустку брати? - Річард посміхається йому у відповідь і ловить його погляд.
- Брати. - Рон чіпляється пальцями за його розпущене волосся і лізе цілуватись.
#wip#writeblr#my writing#original writing#укррайт#укртамблер#український tumblr#український пост#укрфф#укрфік#укроридж#укртумбочка#writing#original#quote#укрслеш
1 note
·
View note
Text
— Крім спати і їсти тебе хоч щось цікавить в цьому житті?
— Ну... Чіплятись до тебе рахується? — Рон таки відсувається, так щоб бачити Річардове обличчя.
— Ти чіпляєшся до всіх. — Річард закочує очі: — З різними намірами і по різному, але чіпляєшся.
#wip#writeblr#my writing#original writing#укррайт#укртамблер#український tumblr#український пост#укрфф#укрфік#укроридж#укртумбочка#writing#original#quote
1 note
·
View note
Last Seen Blogs
