Повернути(ся)
Беззаперечно, у тому, що трапилося, Кіт звинувачував себе і лише себе, і йому було б легше, якби команда робила те саме, тому що витримати співчуваючі погляди було набагато тяжче.
АВ, у якому Ленс втрачає пам'ять.
2 notes
·
View notes
Глава 11:
Рон тре пальцями однієї руки переносицю а іншою стискає плече Річарда:
— Тихо, не психуй, заспокойся...
— Та я й не збирався...
— Голосно думав.
Глава 12:
— Знаєш що, перестань опікати мене постійно. Бо тоді буду злитись і на тебе. — Рон слабо посміхається і кусає губи, стримуючи порив доторкнутись до його щоки. Все так само дивиться на їх руки: — Мені слабо віриться що те що було на станції чи тим більш до війни — було справді з нами. Наче якийсь далекий сон. І все що було на станції особливо. Реальними, а не мареннями, пам’ятаються лиш деякі епізоди з пакування.
А ось і точно середина роботи (все дописане, просто по мірі вичитки пані редакторкою викладається).
Основні жанри: пригоди, фантастика, слеш.
Читати тут: Under the surface
2 notes
·
View notes
- І, що ти збираєшся робить на станції у відпустці? - У Рона цікавість пересилює втому.
- Ще не придумав. - Річард знизує плечима і таки тягнеться рукою до його щоки. Просто торкається пальцями, і Рон було спочатку поривається відсахнутись, але таки тулиться щокою і слабо усміхається:
- Мені скажеш коли придумаєш.
- Ти мені для початку скажи на тебе відпустку брати? - Річард посміхається йому у відповідь і ловить його погляд.
- Брати. - Рон чіпляється пальцями за його розпущене волосся і лізе цілуватись.
1 note
·
View note