#ліс
Text
ENG:
"He grabs your barely perceptible shoulders and breathes hard, looking into the face, as if he didn't expect to see you among the living.
Y: Yulian... Are you...
Vodyanyk doesn't let you finish and hugs you close. His lips cover yours and at that moment the world around dissolves..."
This fragment still makes me cry. This made me so emotional...
And the drawing took a long time (for me). If it weren't for the ref (I don't know who the author is, let me know if you know, please), everything would have gone to hell ;-;
Save me from squama!
UA:
«Він хапає за ледь відчутні плечі і важко дихає, вдивляючись в обличчя, ніби й не сподівався вже побачити серед живих.
Є: Юліане... ти...
Водяник не дає закінчити і пригортає до себе. Його губи накривають твої і цієї миті світ навколо розчиняється...»
Цей фрагмент досі змушує волати. Я буквально випала, коли це відбублося..
А малюнок — було довго (для мене). Якби не реф (не знаю, хто автор, підкажіть, якщо вам відомо, пліз), все попливло б до біса ;-;
Рятуйте від луски!
#sketch#fanart#украрт#ukrainian art#ліс#moonchaistory#moonchaistoryліс#водяник#visual novel#mithology#ukrainian mythology#slavic#slavic mythology#moon chai story#artists on tumblr
12 notes
·
View notes
Text
Лебедівка
Унікальна локація в Україні для відпочинку на Чорному морі — село Лебедівка.
Особливим воно є через те, що по перше, тут росте ліс аж до самого краю берега.
По друге, тут є вихід на піщану косу, що відділяє Тузловські лимани від Чорного моря.
Тузловські лимани є природним заповідником України — це каскад солоних озер. Через це, там живе багато птахів, в тому числі і рожевий фламінго.
Також тут можна спостерігати неймовірні заходи сонця.
📍Лебедівка
Підтримуй ЗСУ!
#україна#український пост#українською#tourism#туризм#ukraine#чорне море#лиман#ліс#заповідник#black sea#lake#sea#море#відпочинок#український tumblr#фотографія#photography
21 notes
·
View notes
Text
15 notes
·
View notes
Text
«На голих деревах ворони сидять, які співають свою пісню. Навколо все мертве, ніби смерть накрила своєю чорною ковдрою. Осінь дає нам свої плоди і показується нам у всій красі»
#forest#лес#ліс#black metal#aesthetic photography#dark aesthetic#gothic#dsbm#український tumblr#україна#Spotify
6 notes
·
View notes
Text
Завтра буде ще один вихідний з мамою вдома, я це не переживу, вона знову буде постійно буде мене заставляти щось робити. Хотіла б я неподалеку знайти якесь гарне місце в парку, на природі, або в лісі, де з кущів складатиметься халабудка, щоб я могла б туди втекти та просто слухати музику 🍃🌱🌿 (до речі нижнє фото це тунель кохання на Рівненщині)
#український tumblr#український блог#укртумбочка#український тамблер#українською#мій блог#укртамблер#блог українською#україна#тунель кохання#nature#природа#ліс#SoundCloud
4 notes
·
View notes
Text
Стежки. Поле. Ліс.
Комарі рояться навколо твого тіла, відчуваючи пульсацію крові, напевне. З одного боку, це прекрасно, бо означає, що ти ще живий. З іншого, без їхніх укусів можна було б обійтись.
Люди. Калюжі. Люди.
В цій місцевості вони радше недолік, без їхнього галасу тут краще.
Стежка. Мох. Квіти.
Відходячи вглиб дерев, чуєш спів пташок і гудіння електромереж. Такий собі перетин цивілізації і природи.
Піднімаєш голову догори і бачиш щось неймовірне...
Небо...
Воно таке прекрасне і кожного разу інше. З темно-синьо-сірого плавно перетікає в голубе і ясне.
Були думки, що буде дощ. В прогнозі на сьогодні був дощ. Подруга мала такі підозри. Але ці темно-сині хмари обійшли нас стороною.
Натомість, я націлилась об'єктивом на рожево-оранжево-білі витвори мистецтва на фоні ідеально голубого неба.
Мандруючи новими для мене місцями, я не переставала ловити кадри, бо по іншому я не можу. І не вмію.
Я фотографувала все, що бачила: дерева, квіти, трави, небо, небо, сонце, дерева. Нічого не хочу з цим робити. Руки самі тягнуться до телефону і просять спіймати цей момент. І я дуже вдячна, що вмію робити гарні фото (хоч і не знаю, кому за це дякувати крім себе).
Прогулянка добігла кінця. Сонце остаточно передало естафету ночі. Комарі стали куди агресивніше обліплювати силует. Думаю, я ще повернусь. Мені сподобалася ця подорож трошки далі від людства та інтернетів.
Інколи можна практикувати.
#укррайт#замальовка#укрфанфікшн#українцівтамблері#укртумбочка#україна#український блог#украрт#український пост#ліс
8 notes
·
View notes
Text
#moonchaistory#moonchaistoryліс#лісmoonchaistory#visualnovel#art#artwork#drawing#digitalart#digital#digitaldrawing#ліс#illustration#fanart
10 notes
·
View notes
Text
яри, дерева, пеньки
(малювала прямо в лісі)
4 notes
·
View notes
Text
Очима ти сказав мені: люблю.
Душа складала свій тяжкий екзамен.
Мов тихий дзвін гірського кришталю,
несказане лишилось несказанним.
Життя ішло, минуло той перон.
Гукала тиша рупором возкальним.
Багато слів написано пером.
Несказане лишилось несказанним.
Світали ночі, вечоріли дні.
Не раз хитнула доля терезами.
Слова як сонце сходили в мені.
Несказане лишилось несказанним.
©Ліна Костенко
©Lina Kostenko
(Фото були зроблені в місті Харків;The photos were taken in the city of Kharkiv )
#ukraine#poetry#lyrics#nature#forest#bridge#river#love#ukrainian poetry#українська література#українська поезія#харків#україна#ліс#міст#річка#поезія#вірші#кохання#kharkiv
4 notes
·
View notes
Text
🔮🧶🌌
Вітерець мляво хитає чорно-зелені гілочки. У самій гущі чутно жалюгідне скиглення та дитячі голоси, може якісь діти знову заблукали поки бавилися з блукаючими вогниками. Ці палаючі негідникі завжди не розуміють коли потрібно зупинитися, щоб випадково не вбити невинне дитя...
Але як з'ясувалося діти виявилися у набагато небезпечніший ситуації.
Хлопчик та руда дівчинка скоцюрбилися в обіймах біля дерева.
–Ти в цьому не винен! Він перший на нас напав, він перший намагався вбити нас! Будьласка, ходімо далі, його зникнення вже могли помітити!!
Тремтячі рученята хлопчика тримали ніж а біля їх ніг лежав мертвий чоловік.
Вигляд молоді віяв якусь сумну ностальгію. Час плине, а історії не змінюються, якими би різноманітними не були...
–А-але я вби-ив його!! Його кров всюу-уди! - Затинаючись промимрило дитя. Дівчина пальцями витирала кров з його чола.
Дитина наче не чула супутницю крізь істерику та сльози, він не міг повірити що вбив. В очах обох забагато страху та провини, але дівчина була більш зібраною. Здається вона бачила мерців вже декілька раз.
Цікаво.
Що дитина відомого лиходія та дитина його відомого ворога героя, роблять біля трупа помічника цього самого героя. У лісі, далекому від їх домівок лісі.
Дуже цікаво.
Їм близько п'ятнадцяти, зарано для продовження сімейного діла, та і не виглядав мертвець понівеченим.
Отже...
–Що відбувається? – Лунає переліссям.
Діти нажахані повернулися до неї.
–Хто ти?!– Крикнула руда, потім повернулася до хлопця – Ти знаєш її?–
Хлопець натомість зібрався та уважно вдивлявся у обличчя незнайомки, він трохи прижмурив червонуваті очі, наче і не було тільки що сліз.
– Ні, я ніколи не бачив її раніше. Одяг не схожий на форму працівників наших батьків. – Хрипко зазначило дитя.
– Я можу прихистити вас там де ніхто ніколи вас не знайде, якщо ви звісно захочете та честно розповісте чому ви вбили цього чоловіка і що робите посеред лісу вночі.
– Спершу скажи хто ти така! – Вигукнула руда.
Ці діти їй подобаються.
– Я берегиня лісу.
Миттєва тиша. Навіть у такий чарівний час людям складно повірити що охоронці та берегині досі існують. Та хіба не самі люди винні в цих зникненнях? Як важко.
Після хвилин роздуму хлопчик трішки піднявши руку спитав:
– Цей ліс що, чарівний? –
–І так, і ні. З одного боку, місце у якому ми зараз знаходимося, не є якимось особливим. З іншого, у цьому лісі е вхід до справжнього чарівного лісу берегинею якого я є. –
– Тоді якщо...– Намагалася викрикнути руда, та хлопчик закрив їй рота доленею.
– Ми розповімо! Тільки пообіцяйте що ми будемо живі та в безпеці! – Його сірі очі сяяли рішучою чесністю яка нагадувала погляд її молодшого брата.
Слово берегині непорушне, хлопчик напевно це знав.
Як мило. Вона дуже хоче поспілкуватися з ними якомога більше.
– Я клянуся, якщо я переконаюся що ви не злодії та злочинці я обов'язково надам вам захист та прихисток. –
Здається, після обіцянки їх життя перестане бути таким нудним і вічним.
🌑🌌🧶
У шкільному неспокою в мене не було часу на творчість або щось що мені подобається тому я трішечки забула про свій Тамблер.
Маю визнати, що мені абсолютно подобається ця замальовка, мабуть над її виконанням мені потрібно попрацювати краще але я надто хвора і виснажена для цього зараз. В голові в мене вже є певний початок, та трішечки теми, але я не дуже впевнена куди цій історії логічніше рухатися...
🌡️😵💫🌱
#ідея#оріджинал#фанфіки українською#фанфіки#магія#ліс#міфічні істоти#підлітки#вогники-негідники#вбивство#укрфф#замальовка
1 note
·
View note
Text
youtube
0 notes
Text
Нарешті я поборола свій страх і покажу вам моїх хлопців. Це альтернативні версії Дріма та Кошмара (мій АВ). Я вже давно малюю, прописую історію та характери своїх персонажів, тому, можливо, потім покажу більше..
Назва АВ «Сонний Ліс»(«Sleepy Forest»). Надіюсь, що не буду змінювати її..
Про Даласа:
Далас (колишній Дрім). Після яблучного інциденту у нього з'явилося багато сил і ще дещо... у нього з'явилася окр��ма особистість, котра почала називати себе Аласом. Спочатку здавалося, що це просто побічний ефект від яблук, але чим більше часу минало, тим більше здавалося, що це справді окрема особистість, пов'язана з Мрією таким чином, що вони мають одне спільне тіло.
Дрім більш серйозний і цілеспрямований, може бути різким і прямолінійним, коли мова йде про щось серйозне. Він намагається пильнувати за Аласом і не піддаватися його дитячим примхам.
Алас, у свою чергу, більш дитячий і легковажний. Він слідує за покликом серця і часто довіряє своїй інтуїції та почуттям, через що у нього можуть виникати проблеми з Дрімом. Творча натура. Він може бути серйозним, коли цього вимагає момент або коли йому хочеться. Дуже любить їсти, хоча Дрім наполегливо рекомендує не перестаратися.
Спочатку я створила Даласа з цікавості. Памятаю, це був День святого Валентина, і мені було цікаво, як би виглядав Дрім в образі Купідона. Відтоді я почала придумувати різні речі і подумала, що було б непогано створити власний АВ.
Про Кошмара:
Після яблучного інциденту Кошмар отримав нові сили, які надали йому можливість по справжньому захищати Дерево Спектру Почуттів і свого брата.
Протягом свого життя він став більш відлюдькуватим і намагається уникати людей, якщо у нього немає причини контактувати з ними. Ненавидить людську расу та деяких монстрів і хоче, щоб вони забралися геть з АВ. Але оскільки брати Далас добре ставляться до людей і монстрів, Кошмар намагається поводитися більш-менш нормально серед оточуючих, щоб не засмучувати братів, але все одно може показати свою неприязнь (братів, тому що Далас – це буквально дві персони в одному тілі – Дрім і Алас. Для зручності ці імена поєднані, але їх можна називати окремо, якщо щось стосується конкретної персони).
Кошмар любить своїх братів і намагається їх захищати та добре за ними пильнувати. Часто проводить час у Сонному лісі, який потрібен для захисту Дерева Спектру Почуттів. Одним словом, Кошмар дуже дбайливо ставиться до всього, що йому дороге, адже спостерігаючи час від часу за іншими АВ Дрімтейл, він зрозумів, що будь-яка помилка може коштувати йому великої ціни...
Поки що я написала коротку розповідь про Даласа і Кошмара, але у мене є більше інформації та різних малюнків, просто не хочу розповідати все одразу, тому що це точно буде нудно.
(Відтепер, коли я буду постити щось про свій АВ, то скоріше за все це будуть два пости — українською та англійською. Це тому, що в версії англійською можуть бути помилки. Ну а ще тому, що я хочу інколи писати своєю рідною мовою)
#art#digital drawing#undertale#undertale au#au sans#Сонний Ліс Дрімтейл#Sleepy Forest Dreamtale#SF Dreamtale#SF Dream#Dalas#SF Nightmare#kejay1
19 notes
·
View notes
Text
у мене не було останнім часом бажання навіть робити реблоги, а тепер є, але я зрозумів що забув під яким тегом збирав реблоги мемів...
#можна вважати що у мене знову та фаза тм#тому що у мене тупо кожної весни нестерпне бажання просто кинути все та піти жити у ліс#neon.exe
3 notes
·
View notes
Text
хочу в крим...
#хочу прогулятись севастопольскою набережною#хочу на 5й ринок і ці крики 'лєпьошкі на молокє на водє дєшєвлє'#хочу купити пакет гарячих пончиків посипаних цукровую пудрою і їхати на маршрутці в центр в музичку#і кормити голубів біля пам'ятника нахімову#пропливтись корабликом#поїхати на балаклаву і сидіти весь час на березі бо там плавають медузи#йти з двоюрідним братом по вулиці й тягнути 'тютюшна тютюша ти наша тютюшка' під мелодію конкретного гімну як акт дитячого протесту#стояти в черзі на автобус. похлопати когось за плече і сказати 'я за вами' що б відійти прогулятись по ринку бо нудно#їхати в сахарку дивлячись в вікно#а там степи#в сусідів кози#в степах пасуться корови#трохи далі - коні#я в тих степах колись драконів ловила#а сусідці допомагала кіз пасти#там було таке козенятко. я на ньому намагалась їздити. ми його шашличком назвали#далі паслась поні Чорнюшка#і ліс можевельниковий. а там залізниця росте#і ми ходили збирати ту залізницю#мили її і складали в пакетики#і зимою пили вранці перед школою#і все було так просто і так звично#хоча я завжди сумувала за луцьком. севастополь ніколи не став мені домом#я завжди була 'приїзджою'...#вибачте... ностальгія напала...
2 notes
·
View notes
Last Seen Blogs
tonshomme-blog
Untitled
medicenmorzsa
Artificial Intelligence for Lawyers
callofthevoid-rpg
CALL OF THE VOID
olympusx
OLYMPVS