Tumgik
#іграшка
kaguralight · 5 months
Text
Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media
Розмалювала коте
0 notes
chekhol-na-mebel · 1 year
Photo
Tumblr media
Плед норка Матеріал: велюр, мікрофібра, штучне хутро. Розмір: 2,2 х 2,4 м (євро) - має легкий блиск - Легкий та теплий - Добре переносить стірку - упакований в сумочку #плед #покривало #плед #іграшка #подушка #покривало #муфта #одіяло #подарунок #постіль #текстиль #дитячійплед #дитячепокривало #дитячірушники #Україна #полотенце #дитячіполотенця #постільнінабори #пледіграшка #подушкаіграшка #муфтаіграшка #мякііграшки #одеяло #покрывало #постільнінабори #текстиль #постільнабілизна https://www.instagram.com/p/CnXJKaBtjNP/?igshid=NGJjMDIxMWI=
0 notes
jarchivussy · 1 year
Text
хтось хоче подивитись на мого котика? :-)
2 notes · View notes
ao3feeddestiel · 6 months
Text
Іграшка для ялинки
read it on AO3 at https://ift.tt/3y0Ddxw by Hdgsjks Дін завжди уявляв, що ангел дбає про нього Words: 596, Chapters: 1/1, Language: Українська Fandoms: Supernatural (TV 2005) Rating: General Audiences Warnings: Creator Chose Not To Use Archive Warnings, No Archive Warnings Apply Categories: M/M Characters: Castiel (Supernatural), Dean Winchester, Sam Winchester, Bobby Singer (Supernatural) Relationships: Castiel/Dean Winchester read it on AO3 at https://ift.tt/3y0Ddxw
0 notes
alwayshungryofelia · 8 months
Text
20.11.23
Про забуте
Вона ігнорувала всі натяки на його існування
Щоб забути його і цей етап життя
Ховаючи його фотографії в альбомах у забутих будинках
Де ніколи не ходили люди які б знали мене
Чи наше минуле, забуте на багатьох зупинках
Неначе іграшка дитини, яка поспішала стати дорослою.
Вона викидала усе, що невидною поміткою було позначено як його сліди існування у світі її помилок,
Джинси, чи щітка, чи подряпина на столі, залишена від ножа після сварки -
Старі непотрібні речі, покинуті на горищі, в звалищі із непрошених дурних думок.
Якби помітка була на мені, якої б я була тоді марки?
(Можливо, бренді кола чи кінг бридж у її стакані провин
Чи сині ментолові кісс між її губами)
Вона ховала будь-які натяки на те, що він існував, і він став привидом у моменті
Коли всі одночасно замовкають під час сімейних застільних розмов
як тільки їх очі ловили мене, здригалися, згадуючи моє існування, роздерті
Тривогою і посмішками.
Невже мовчання про нього це одна із умов
Мого існування?
Вона сіллю з очей пройшлась по всім закуткам, намагаючись відігнати привид невдалих стосунків,
Залишаючи мене в епіцентрі захисного кола від реальності їх кохання.
Її тривога за мене і стирання всього минулого було заміною обладунків,
Не розуміючи, що в них є так багато дір, створених через її мовчання
Намагаючись його забути, вона працювала без сумніву чи перерви,
Залишала мене в одному з домів із чужими привидами минулого,
Намагаючись стерти всі їхні спільні щасливі-трагічні моменти,
Поки я збирала себе по вирваним шматочкам з почутого
за закритими дверима від дітей. Бо насправді єдине, що вона забула-
Стирання його стирає мене .
Tumblr media
12 notes · View notes
loftysmb · 21 days
Text
Ні, мені не треба офіційна тематична книжка з рецептами від розробників Арех і плюшева іграшка Нессі...мені...не треба...
3 notes · View notes
haileensy · 9 months
Text
мені життєво необхідна мʼяка іграшка, яку можна було б обіймати вві сні
бо коли обіймаю ковдру, то половина тіла мерзне 😭
18 notes · View notes
sharp-as-c · 3 months
Text
оце срака проблеми в дорослих
до 25: в кіндері попалась іграшка марвел, мама не дозволила купить цукерку, шоколадка не смачна
в майже 25: мб я вагітна, вибрати весільну сукню капець як важко
2 notes · View notes
fasdimo · 6 months
Video
youtube
Іграшка з фоамірану на ялинку. How easy it is to make a New Year's decor...
3 notes · View notes
afranse · 1 year
Text
Tumblr media
Россия всего лишь игрушка
В руках у Путина.
Войны кликуша
Должен пойти по сути на…
Свой акт демилитаризации и денацификации,
Успешно он завершил актом дефекации.
И это я ещё говорю вежливо,
От более сильных слов аккуратно воздерживаясь.
Российский народ -
Игрушка в руках у Путина.
И этот урод
Должен пойти по сути на…
#####################
Росія лише іграшка
В руках у Путіна.
Війни клікуша
Треба піти по суті на…
Свій акт демілітаризації та денацифікації,
Успішно він завершив актом дефекації.
І це я ще говорю ввічливо.
Набагато сильніше слова в душі утримуючи.
Російський народ – іграшка в руках у Путіна.
І цей виродок має піти по суті на…
4 notes · View notes
zlatakhodos-writer · 1 year
Text
Бабн. Дєдн.
17 вересня 2004
Було не так багато місць, де минало моє дитинство. Наша з батьками квартира на самісінькій півночі Оболоні, бабусі й дідуся через один під’їзд та садок. Точніше, садок варто було ставити на друге місце. Звідти мене забирав або дідусь, або тітка, рідше батьки, і заводили до дідусевої квартири.
Там мене годували до репання пуза й ротяки, пхали до рота помідори, які я терпіти не можу навіть на запах, а потім розважали. З бабусею ми перемальовували квіти, які стояли у вазі на столі, малювали наряди з суконь, спідниць та блуз, або просто виводили на журналістських чернетках моєї тітки кольорові абстракції кульковими, гелевими ручками або фломастерами під таку пластикову зубчату штуку з кругляками або трафаретки, які дідусь вичіплював дорогою додому. Так ми розважались, допоки мама чи тато не повернуться додому після роботи.
Зазвичай малювали ми у столовій на величезному обідньому столі із клейончастою скатертинкою із трояндами та прозорими вставками або у дідусевому кабінеті. Там була своя атмосфера: гітара та кольорова штука для струшування пилу на одному гвіздку, карта зоряного неба, телескоп, накритий блакитною наволочкою та дві великі шафи. Завжди було цікавезно через вид на Дніпро та бінокль, який дозволяв спостерігати за водою та деревцями на набережній або навіть на Троєщині зблизька. У тій же шафі, поряд із біноклем стояло ще дещо цікаве, що заполонило мою увагу.
Ці дві патлаті іграшки, що стоять у дідусевій шафі поміж довідників та будівельної документації — суцільна сміхота. Я назвала їх «бабн» та «дєдн». Майте на увазі, що обидва імені треба промовляти так, ніби ви гітарна струна, скажімо, п’ята, і вас смикнули. Бабббннн. Дєдннн.
Бабн була у фіолетовому костюмчику, дєдн був у зеленому. Обоє мали короткі ніжки (рахуйте, тільки стопи в блакитних черевичках). Виглядали вони відверто дивакувато: білі штучні довгі коси, зведені-скошені очі, і перекошені ікла над нижньою губою. Такі собі гумово-пластмасові вікінги-вампіри.
Щоразу, коли я казала «бабббннн. дєдддннн», то заливалася дзвінким дитячим тривалим сміхом, хапаючись за живота і закидуючи голову назад, а бабуся з дідусем складали долоні біля підборіддя та закохано дивились на мене, сміялися, певно, більше з мого сміху, аніж цих імен.
Час від часу бабну і дєдну я намагалась заплітати коси. Але робити щось із синтетичним волоссям, таке собі задоволення, бо якось колеться воно і стирчить, неначе солома. Не те що моє.
До речі, про волосся. Була в мене ще одна улюблена іграшка у квартирі бабусі й дідуся: кругла розчіска. Кожного разу, коли я заходила до ванної, я підходила до кошика з різними гребінцями, діставала саме той червоно-чорний кругленький і розчісувалась. Мама казала не робити так, що красти чужі гребінці не гігієнічно, і що в мене має бути свій, але дуже той подобався. Мав прикольну пластикову ручку з ребрами, що попід самими зубчиками була прогумована і в пупирку. Ну і з бабусею в нас однакові колір та довжина волосся, тому ніхто нічого не має помітити. Але бувала проблема, коли гребінець реально перетворювався на забавку, і я… намотувала на нього волосся, а останнє на там феєрично заплутувалось. Так, що я відпускала руку, а цей гребінець на моїй маленький п’ятирічній голівоньці прекрасно тримався й не падав. Тоді думка була одна:
– О-оу-у…
Дві голосні, що водночас передають здивування, розпач та страх, що доведеться або обрізати своє блискуче світло-русяве волосся до вух під горщик, або все життя носити гребінець так, що той аж вросте або волосся стане таке довге, що в ньому не буде вже помітно того нещасного гребінця. В один із таких разів бабуся поралась на кухні, а я вийшла до неї. Гребінець теліпало в моїх косах, а я тоді опустила руки й не тримала, аби ще більше не заплутати.
– Ба…
– Златочка, сонечко, що ти наробила? Біжи сюди.
Певне, в той момент вона думала щось у дусі «собака ти рукожопа, що ти наробила?», але поки мені не можна було так казати. Бо ж училася та запам’ятовувала все миттєво. А дідусь лишень сміявся, і казав, що я юна експер��ментаторка.
Власне тому ще однією з моїх улюблених іграшок у цій квартирі на Оболоні був дідусів калькулятор. Чорний такий, великий. Рази в три, напевно, більший ніж був у жіночок на ринку Героїв Дніпра, біля якого ми живемо. Мав величезні й високі клавіші, що аж клацали при натисканні, і від того було ще веселіше. Правда, на відміну від калькуляторів продавчинь, цей не мав червоних, синіх та зелених напівпрозорих кнопок, а мав лише злегка коричневі у двох відтінках. Зато тут був корінь квадратний. Я поняття не мала, як воно працює, а просто випадково тицяла, традиційно починаючи із 2+2=.
Було цікаво спостерігати, як цифри не поміщаються на екран, як себе вестиме той девайс, чи видасть помилку, що буде, якщо скласти два числа, що вміщуються на екран впритул та що станеться, якщо я нескінченно натискатиму дорівнює. То було неймовірно цікаво, враховуючи, що потім бабуся показувала мені мої дії типу 10+15 на рахівницях. Удавала тоді, що все розумію, але насправді — нічогісінько. Мама вчила у таких випадках із зосередженим виглядом кивати головою.
30 червня 2020
Так я пішла у математичний клас. Потім у фізико-математичний. А потім на факультет прикладної математики. А потім аналітиком працювати у сфері товарно-транспортної та складської логістики. Згодом до ІТ-компанії.
12 грудня 2004
Якесь тут усе стало колюче. Бабуся зв’язала всім шкарпетки із шерсті, що із колючістю може позмагатися хіба що із тією самою противною козиною ковдрою. А дідусеві до-о-овгу зелену жилетку. Не знаю, чи її взагалі колись прали, бо ходив у ній щоразу, коли я була у гостях. Може й не прали, але все одно запах оцієї колючої вовни міг перебивати будь-який інший.
Але насправді ця колюча жилетка дуже вдало доповнювала дідусевий образ, а точніше його вже трохи сиву колючу щетину на підборідді. Він міг підіймати мене на руки, потім з усього дуру відпускати над ліжком (тут я познайомилась із вільним падінням, але поки не знала, що це називається саме так), починав лоскотати руками, а потім бородою шию. Я заливалась чи то сміхом, чи то криком про допомогу. Але всі тільки дивились на те і тихенько посміхалися.
4 notes · View notes
adeseya · 2 years
Conversation
кур'єр привіз посилку від батьків. стіільки щааастяяя, нарешті мої подушки, іграшка, одяг, каструлі і ноут зі мноооююю
10 notes · View notes
chekhol-na-mebel · 1 year
Photo
Tumblr media
Плед крокодил на овчині - супер якість, мега теплі🤩 - Приємне на дотик - Легко переться 💫Матеріал: бамбук+овчина🍃 🍃Розмір: 220 см х 200 см #купитиплед #покривало #плед #іграшка #подушка #покривало #муфта #одіяло #подарунок #постіль #текстиль #дитячійплед #дитячепокривало #дитячірушники #Україна #полотенце #дитячіполотенця #постільнінабори #пледіграшка #подушкаіграшка #муфтаіграшка #мякііграшки #одіяло #покрывало #постільнінабори #текстиль #постільнабілизна https://www.instagram.com/p/CnXHcjJt252/?igshid=NGJjMDIxMWI=
0 notes
Text
Рекомендовані активності на день (19.01.23)
Музична гра «Що роблять у будиночку?»
youtube
Рухливі ігри
«Крокодил. Домашні справи». Треба показати рухами певні домашні дії, не називаючи їх. Інші учасники повинні відгадати, хто перший, тому переходить черга показувати свою дію.
Полювання на нестандартні предмети. Відправляйте дітей на веселе полювання будинком, збираючи різні предмети, які ви їм попередньо перерахували. Але загадуйте предмети весело, не навиваючи конкретну річ, а абстрактно – «улюблена іграшка для ванни», «рожева шкарпетка». Ускладнюйте завдання, загадуючи ще більш загальні категорії предметів, наприклад, «щось, що починається з літери T» тощо. Звичайно, встановіть таймер.
Згадайте правила поведінки з електроприладами:
youtube
2 notes · View notes
wenxirem · 2 years
Photo
Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media
Доробила свого красунчика, тепер стоятиме і з докором дивитиметься мені прямо в душу. Особливо це буде страшно вночі з такими очима ХД Поки що це моя найбільша іграшка. Мабуть, дійсно йду до того, що скоро вони мене дружно виселять :D
4 notes · View notes
loftysmb · 3 months
Text
Да чого ж органіка це так важко, господи. Типу я пробувала вже два стилі і пробувала зліпити кота для фото профілю і обидва з них ПРОСТО КОШМАРНІ. Один як пластиковий, а інший – як дуже кріпова пухнаста іграшка.
Можливо доведеться відкласти трохи грошей і замовити комішн в 2Д? Я ж навіть малювати не вмію, блін, тобто наскетчити самій – не варіант.
Хто б міг подумати, що це буде так поганоооо.
3 notes · View notes