Tumgik
#фемслеш
karkadette · 2 years
Text
Ідеальна теорія
Фандом: оріджинал
Пейринг: Соля/Емма
Жанр: фемслеш, переміщення у часі, романтика, фантастика.
Рейтинг: PG-13
Розмір: міні, 10575 слів
Мрійниця та експериментаторка Соля знаходить в інтернеті інструкцію для створення машини часу, та дивом опиняється у майбутньому. Вона закохується у дівчину Емму, яка у 2070-у році прихищає її у себе вдома та погоджується допомогти. Чи відповість Емма взаємністю, та чи зможе Соля повернутися назад у минуле?
Читати на AO3
Читати на ФУМі
Ілюстрація: @aniteaart
Tumblr media
48 notes · View notes
bayraktarka-hanma · 2 years
Text
Асталея - її величність мальовничого королівства Руаньє, осередку культури та мистецтва. Королева знається на мистецтві, а ще влаштовує модні покази, бо любить новизну і вишукане вбрання. Асталея невисока і сильна. В неї мрійливий вираз обличчя, виразні світлі очі, веснянки на носі й довге русяве волосся. Королева постійно з'являється у чудових сукнях, бо любить, щоб на неї звертали увагу.
Та ще більше її величність любить лицарські турніри.
Тому коли молода капітанеса королівської гвардії Ардеванду Нарілія взяла участь у щорічному турнірі, Асталея не могла відвести погляду від королівни у сяючому обладунку, з важким мечем і в бордовому плащі, що його розвівав вітер. Пізніше Асталея неодмінно поцілує широку долоню Нарілії. А зараз буде насолоджуватися її вмінням вправлятися з мечем.
@ukrfanficshn
Tumblr media Tumblr media
15 notes · View notes
dhabi1610 · 11 months
Text
В телевизоре и газетах довольно историй, где знаменитости показывают свою личную жизнь. Весь мир может лицизреть, какие они счастливые: живут в огромном особняке около моря, едят необычную еду и катаются на дорогих машинах. Знаменитости всем желают найти своё счастье, а люди всё поглощают, у них уже болит голова от всех этих страстей, но они всё равно радуются, когда какая-то популярная актриса в красивом дорогом платье показывает кольцо на пальце, целуя своего жениха.
Энид, смотря всё это, недовольно морщится. Лучше бы они показали миру настоящую любовь, а не этот цирк, верно?
Но деньги решают многое. Энид получает достаточно, чтобы участвовать в этой глупой комедии, где закадровый голос подсказывает зрителям, когда нужно смеяться. И её семья активно наблюдает за всем этим дерьмом, радуясь, что из такой маленькой девочки с глупыми мыслями выросла популярная певица. Уэнсдей, кстати, не нравится голос Энид. Уэнсдей мечтает стать солисткой в их дуете, но продюсер протягивает ей гитару, намекая на то, что девочки должны устроить достойное шоу. Уэнсдей кивает головой, а Энид тяжело вздыхает, понимая, что по-другому не получится.
Энид, на самом деле, знает много. Она знает, как правильно держать осанку, она знает, как нравиться публике, она знает, как решить пятнадцатую задачу в ЕГЭ по математике, хотя она его даже не сдавала. Энид знает много, но не знает, как закончить этот спектакль, автор которого конченный извращенец. Уэнсдей, кажется, всё равно.
Уэнсдей Аддамс всю свою сознательную жизнь играла на гитаре. Её отцу нравится, когда она играет на этом инструменте. Он постоянно хвастается этим перед другими, говорит, что у его дочери настоящий талант. Уэнсдей же хотела играть на виолончели. Её отец недовольно цокает, когда замечает смычок у неё под кроватью. Очередной скандал, после него она смотрит на своего брата, который довольно фыркает. У Уэнсдей куча синяков по всему телу, которые она скрывает под одеждой, больные ноги и полно несбывшихся желаний, написанных неровным почерком в жёлтой тетрадке. Уэнсдей всегда хотела себе красивые длинные ногти, но гитара не позволяет ей такого удовольствия. Девушка с завистью смотрит на ногти Энид, которые та из-за стресса иногда грызёт.
Энид же мечтает надеть белое платье, мечтает о том, чтобы Аякс Петрополус надел ей кольцо на палец. Но Аякс протирает стаканы в баре, пока Уэнсдей лезет Энид под юбку, вызывая радостные вопли фанатов. Энид мечтает о том, чтобы горло перестало болеть после каждого концерта, Энид мечтает о домашнем кролике, которого она не может завести из-за аллергии, Энид мечтает о сыне, который будет носить фамилию Петрополус.
Уэнсдей мечтает увидеть вживую верблюда и нормально поспать. Мечтает о том, чтобы её брат перестал так противно хихикать, а мать перестала так слащаво улыбаться. Но ни Уэнсдей, ни Энид не принцессы Дисней. Они не будут загадывать желание на падающую звезду. Им двадцать с лишним, и обе до сих пор не знают, чего хотят. Энид была бы рада встретить принца (Аякса) на белом коне, Уэнсдей же с удовольствием съела бы отравленное яблоко, надеясь, что гроб всё-таки закопают.
Но сказки остались в жёлтой тетрадке с несбывшимися мечтами. Поэтому они вынуждены ехать в пять утра на съёмку ИХ общей песни. Красивая песня и дурацкий клип, который обязательно попадёт в рекомендации, если они сделают всё правильно. У Энид всё лицо жжёт из-за тонны макияжа, платье жмёт, когда она вместе с Уэнсдей поёт новый альбом на большой сцене в Санкт-Петербурге. Фанаты радостно что-то кричат, девушки русский не знают. Энид садится к Уэнсдей на колени, продолжая слушать вопли. Поёт последний куплет, пока Аддамс скользит языком с другой стороны микрофона в руках у Синклер, обхватывает его губами и смотрит глаза в глаза. Люди любят шоу, люди конченные, им нравится смотреть на такое, им нравится быть обманутыми, а Энид нравится зарабатывать. Она хватает Уэнсдей за волосы, тянет и впечатывается губами в её растянувшийся в улыбке рот, и Уэнсдей стонет, кладет руки на шею и тянет на себя что есть сил.
Люди любят шоу, через пару часов во всём интернете будет говориться только про это, фанаты радостно прыгают, пытаясь сфотографировать данный момент на свои смартфоны. Энид же будет всю ночь читать комментарии хейтеров. Пагсли впервые не смеётся над сестрой и даже говорит, что чувствует гордость, ведь его старшая сестра настоящая звезда.
Уэнсдей мечтает о том, чтобы её семья наконец отстала от нее, Энид же мечтает, чтобы Аякс целовал её также, как это делает её напарница.
Но Аякс даже не смотрит на неё, Аякс хватает за бедра какую-то девушку, целует в губы и шепчет в ухо её имя. Энид никогда не назовет этим чёртовым именем свою дочь.
Энид, когда это всё только началось, думала, что будет счастлива. Энид начала курить. Энид бьётся головой об стенку, пока с её рук на пол капает её собственная кровь. Уродует своё тело, и ей даже не больно. Она просто устала. На языке вертится: «заберите меня отсюда». Синклер ревёт каждую ночь, засыпает с красными глазами, а просыпается с головной болью. У Уэнсдей под кроватью лежат куча успокоительных в красивых упаковках с липой и витамином В6, на тумбочке стоит стакан с водой, рядом лежит Энид. Заснуть не получается. Уэнсдей мечтает увидеть красивый сон, Энид мечтает задохнуться в собственных слезах.
Им дают номер с двухспальной кроватью. Энид час тупо лежит и смотрит в окно, слышит, как вода в душе выключается, слышит шаги, чувствует, как рядом с ней кто-то ложится.
— Ты знаешь, я тебя ненавижу.
Энид поворачивается на спину, краем глаза смотрит на Уэнсдей, которая трёт свои сонные глаза. В комнате холодно, у Аддамс по всему телу бегают мурашки, Синклер лишь морщится.
— Ты не виновата в этом, но ты и часть всего этого, — продолжает Энид, и её тошнит от самой себя. В таком состоянии она напоминает Уэнсдей собственную мать. Такой же цвет волос, такие же глаза и пальцы. Только ноги не раздвигает. В желудке от этих мыслей всё скручивает. Уэнсдей хватается за живот, сжимая второй рукой простыню. — Я с удовольствием бы засунула в твой рот ствол.
— Звучит многообещающе.
Энид берёт в руки бутылку с виски и делает глоток. Продюсер запрещает им пить. На самом деле, он многое им запрещает, но Энид с удовольствием послала бы его куда-нибудь. Но этого она не делает, потому что играет роль хорошей девочки.
— Это была плохая идея...позвонить тебе и пригласить выступать вместе.
Уэнсдей поворачивается на бок, тянет руки к верхней пуговице на рубашки Энид и расстёгивает. Рукой отодвигает воротник, рассматривая свежие шрамы, которые Синклер успела сегодня оставить. Энид мечтает быстрее протрезветь. Энид делает ещё один глоток, пока Уэнсдей расстёгивает её рубашку дальше.
— Так нельзя.
Нельзя делать много вещей. Нельзя красть из магазина, нельзя врать, нельзя насиловать детей, нельзя лезть в чужую жизнь, нельзя у б и в а т ь. Уэнсдей прижимается губами к её шрамам, когда по розовым щекам покатились слезы. Энид очень ранимая девочка, Энид легко обижается. Обижается на своих родственников, обижается на своего продюсера, обижается на Аякса, обижается на Уэнсдей. Неприятное чувство. Энид мечтает вырвать себе позвонки, пока её шея покрывается красным пятнами.
С утра в спальне дорогого отеля темно и п��охладно, на улице гремит гром. Голова жутко болит, самочувствие ужасное, тяжело дышать, глаза слипаются.
Энид выпивает намного больше таблеток, чем должна, пока Аддамс спит впервые за несколько месяцев.
— Спокойной ночи, Уэнсдей. И прощай.
Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media
4 notes · View notes
ohanikm · 2 years
Text
Вирішила прийняти участь у фемгрудні і спробувати вийти з блоку, тож презентую фемслеш-оріджинал, написаний під Мія Рамарі-Не відчуваю зими
---------------------------------
— Ти не спала скільки?!
— Чотири доби, Нано, не сварися, я готувалася до сесії. А ти як думала? Я тепер відповідальна студентка, завчасно готуюся до всіх іспитів і складаю їх на відмінно, якщо не хочу знову платити 25 тисяч за навчання, і взагалі Ви маєте бути вдячні за цю послугу, Вам зрозуміло, пані Коваль? — саркастично промовила Рита і тяжко зітхнула. — Клянуся Богом, рано чи пізно я вискажу їй все, що думаю про неї та цей клятий універ. Ще й поїсти не встигла, бо хтось не вміє розподіляти час.
— Господи, ну і відьма, навіть моя начальниця не настільки мерзотна. Але це все одно не привід не давати собі відпочивати, ще й чотири доби поспіль. Ти там хоч все здала, чи ще хтось намагатиметься з’їсти твою душу?
— Хе-хе, ні, Доббі тепер вільний ельф, і на сьогодні, і на найближчий місяць. Тепер би гарячої гарбати з чікалядою і під ковдру спатки, але ще додому добиратися півтори години.
— Тільки не сьогодні, ясонько, сьогодні я буду твоєю хрещеною феєю і виконаю твої бажання. Озирнися-но.­ — з чутною посмішкою промовила жінка і поклала слухавку.
Масивна зимова куртка та шарф сильно обмежували мобільність, тож розвертатися Риті довелося повільно, незграбно, по-пінгвінячому.
Біля тротуару студентка побачила вже добре знайому червону машину, а поруч з нею стояла висока жінка з найпрекраснішим рудим волоссям у світі. Обличчя Рити одразу засяяло, і вона, забувши й про куртку, і про лід під ногами, побігла в обійми до своєї феї-рятівниці.
Від Нани пахло прянощами та вином, а її пальто приємно торкалося обличчя Рити.
— Зараз підемо у магазин за смачним чаєм та солодощами, закутаю тебе у пухнасту теплу ковдру, ввімкну мумі-тролів і нікуди не випущу з обіймів, добре? Боже, як же я за тобою скучила. — прошепотіла Нана і сильніше обійняла студентку.
— Звучить як новорічна казка, якщо чесно. — Рита промуркотіла у відповідь.
— Якщо захочеш, сніжинко, так Різдво і зустрінемо, але зараз треба тебе зігріти, на вулиці зима, а ми стоїмо на самісінькому вітрі.
— Ви знаєте, пані феє, у Ваших обіймах я не відчуваю ні вітру, ні холоду, ні зими. — відповіла Рита. — Але Ваші слова про чай і солодощі мене звабили.
У відповідь Нана розсміялася, поцілувала кохану у лоба і посадила її у машину.
9 notes · View notes
sunsofie · 1 year
Text
Tumblr media Tumblr media
2 notes · View notes
smallroundyellow · 1 year
Text
🌼Маленька замальовка про двох милих дівчат 🌼
Tumblr media Tumblr media
Вона сидить на ліжку і посміхається мені. Її очі блакитні, як безхмарне небо за вікном. Промені ранкового сонця пронизують її волосся.
- Так не хочу вставати, - скаржуся я, потягуючись поряд на ліжку.
- Вставай, мила моя, вставай.
Її голос як завжди чарівний. Я обожнюю прокидатися під нього. Збираючись вранці на роботу, вона часто щось наспівує.
- Поспіваєш мені? - насправді, я зовсім не впевнена, що дівчина погодитися, але неочікувано вона киває і бере до рук телефон, щоб увімкнути музику.
Її голос ллється в ранковому світлі, переплітаючись зі звуками музичних інструментів, що лунають з динаміку телефону. Я дивлюся на неї і не можу відвести погляд. Її вуста привабливо рухаються, випускаючи слова улюблених пісень в простір між нами.
Я хочу поцілувати свою кохану, але не бажаю переривати цю ранкову магію.
Час розтягується і завмирає. Мені хочеться, щоб це тривало як можна довше. Вона посміхається, вмикаючи наступну пісню. Це її улюблений гурт.
Вона муркоче слова, а я знову розглядаю її так, ніби бачу вперше. М'які риси обличчя, ніжна шия, плече, що визирає з-під чорної оверсайз футболки. Я помічаю намисто з бісеру, яке вона забула зняти вчора. Маленькі ромашки між бісерин веселкових кольорів. Тоненька низка намистин гарно підкреслює її світлу шкіру.
Коли музика затихає, я переводжу погляд на її очі. Вони сяють радістю та любов'ю.
- Дякую, крихітко. Це було чудово.
Я бачу, як вона задоволено посміхається і моє серце переповнюється почуттями. Я сідаю навпроти дівчини і, охопивши пальцями намисто, легенько тягну її до себе. Коли наші губи торкаються одне одного, я відчуваю смак солодких пончиків, якими вона вже встигла поснідати.
- Я люблю тебе, сонечко, - шепоче вона в мої вуста.
- Я також тебе кохаю, - посміхаючись в поцілунок, відповідаю я.
Після такого пробудження день зобов'язаний бути чудовим.
5 notes · View notes
dorotheagale · 2 years
Text
“Майра зникає із переповненої вітальні, аби нарешті викурити цигарку на балконі та відпочити хоч хвильку від порожніх лестощів та недокучливих прохань, котрі сипалися на неї увесь вечір. Важкий день уже закінчується, але від цього не легше, адже до кінця важкого тижня ще чотири таких же.
Самотністю їй вдається насолодитися дві довгі затяжки. Кидаючи погляд на балконні двері, Майра сподівається, що це не черговий представник палати лордів, котрому потрібно знайти нагріте місце в хорошому кабінеті для когось з родичів, а хтось менш набридливий, і, на щастя, з’являється та, кому жінка завжди рада”
Tumblr media
2 notes · View notes
mohhhhhhhhhhh · 11 months
Text
Первая глава моей книги уже вышла! =)
Прочитать её вы можете на фикбуке...
0 notes
Text
#301: йей пост 450
мне что-то грустно, бложек. очень и очень паршиво. так паршиво, что я хочу выпить, покурить или закинуться, но я такой цветочек в горшке в уютной квартире, — где больше не цокают собачечьи когти и никто не просится гулять, — что и могу только ля ныть и ля пездеть не то в пустоту, не то в очень добрых и терпеливых людей.
я хочу поэтому представить апстенгу кидающее разнузданное коишто про имельду х ф!мс. это нц-21. там такой дёрти толк, что сначала к потолку приклеился я, потом кися мой, а потом вместе мы отклеились; я никогда тут не говорил не упоминал но я очень люблю sunstone и как там описывается акшон: абырвалгукгнцои
и я явление природы я шол как дождь упал как снег полз как туман и выл как вьюга и словно буря небо крыл (с) vera
ну вот квайт литерали. лучший образчик энцы.
ссылочьки:
0 notes
aikonajm5 · 6 months
Text
Wednesday Addams x fem!Harry James Potter
Привет ребят! Короче! Я очень обожаю фанфики и так далее. И так вот, я видела куча фемслеш пары из фандома Уэнсдэй и из фандома фем!Гарри Поттер.
Типо: fem!HarryPotter x fem!TomRiddle
И: WednesdayAddams x EnidSinkler
И так далее и тому подобное.
И я вот подумала... А ПОЧЕМУ БЫ НЕ СДЕЛАТЬ: Уэнсдэй Аддамс х Фем!Гарри Поттер?)
Только вот обычно хотелось бы сделать чтобы Гарри была немного спокойней и рассудительной, только вот НЕ СЛИШКОМ. Я бы и сама бы конечно написала бы такой фанфик, только вот я не умею писать по английский или даже вообще на ней разговаривать. Я плохо говорю и пишу по английский.
Если кому-то хватить духа или придумать такое, или хотели бы такое написать и так далее и тому подобное. То я бы не прочь прочитать)))
Или могу дать несколько идей, если никто не против этой идеи=)
2 notes · View notes
valsemelancoli · 2 years
Text
Привіт укртамблер! я письменниця початківиця яка хоче розвивати укрфанфікш і збирається активно втілювати це в життя. Пишу я виключно фемслеш і якщо вам цікаво пропоную ознайомитися з моїми роботами за посиланням. Поки що я не планую дуже активно тут бути однак буду викладати тут все пов'язане з моєю творчістю🥰
10 notes · View notes
varmorit · 3 months
Text
Застывшая вечность
Деанонимся. Моя старая, уже годовалой давности работка по Эи/Кокоми (вот это редкопейринг, ага)
Очень люблю нежную девочку Кокоми, с Эи сложнее, но выбила ее недавно, так что семья в полном комплекте… почти. Мико нет, но я ее не буду выбивать)
Застывшая вечность
Рейтинг: Mature/NC-17
Направленность: фемслеш
Пейринг: Райдэн Эи/Кокоми Сангономия
Теги (жанры&предупреждения): HurtComfort, PWP, Второстепенные оригинальные персонажи, Драма, Зимняя Фандомная Битва, Отклонения от канона, Отношения на расстоянии, Первый раз, Романтика, Секс в воде Секс с использованием сверхспособностей, Фиктивные отношения, Элементы гета
Описание: Первый раз ее Вечность замирает в момент смерти Макото.
Примечание: Это такой редкий для меня фемслеш. Всегда пишу его долго и очень аккуратно, потому что отношения между женщинами для меня ощущаются очень тонкими и чувственными, намного более нежными, чем другие типы.
Я просто хотела написать что-то о смерти Макото и о боли Эи, потом пришла мысль о смерти Кокоми, а затем родилась история их отношений.
Треки, под которые писалась работа: Luverance - Ты, Luvarance - Падали Звёзды, SEREBRO - Не надо больнее, SEREBRO - Давай держаться за руки
AO3: https://archiveofourown.org/works/53876263 Ficbook: https://ficbook.net/readfic/018e0d60-5312-766e-97a6-8baafa2a1aae
0 notes
bayraktarka-hanma · 2 years
Text
Як це сталося? Як я могла втратити себе, втратити волю, втратити решту життя, аби зажадати одного дотику, поцілунку, укусу. Як я?.. Мені дійсно соромно. Я не можу навіть називатися людиною, бо я полонянка тієї, котру кохаю. Чи думаю, що кохаю, бо ці рубінові очі навіюють що завгодно, зваблюють, кличуть, хочуть мене і ведуть у пітьму, звідки немає виходу.
Та навіщо мені осяйний світ без неї?
Коли вона кусає мене, щоб випити крові, я ніби... Ні, я не знайду точного опису, що відчуваю. Спочатку біль від ікол, які вгризаються у шкіру. Тепло від дихання, хоча дихати їй не потрібно. А потім я наче вирубаюсь. Я заплющую очі, бачачи ефемерні фантастичні картини, поки її руки ковзають по моїх оголених плечах. Тіло судомить, наче від наркотиків чи оргазму. Іноді я стиха шепочу, що кохаю її, а вона, облизуючи закривавлені вуста, посміхається. Сідає зверху і цілує. А я жадібно ловлю її губи, я хочу, аби це тривало постійно. Я надто звикла до її пестощів. На моїй шкірі багато відмітин від зубів. Та мені все одно. Здається, раніше я намагалася не здаватися. Казала, що ця потойбічна тварюка не змусить мене хотіти її. А я таки її хочу, цю прекрасну, загадкову пристрасну жінку, хай навіть одного дня вона вип'є мою кров до останньої краплі.
Вона каже, що я скоро помру. Питає, чи хочу я стати такою, як вона. Погоджуюся, не роздумуючи, бо зараз не можу думати, коли вона вмостилася між стегон і ніжно облизує чутливу шкіру. Здається, я стогну, викрикуючи її ім'я і благаючи зробити мене безсмертною. Яка ж я слабка. А втім, як її не любити - тепер і назавжди - якщо вона - мій сенс життя?
Tumblr media Tumblr media
10 notes · View notes
veatrix · 1 year
Text
Розклад письма
Записую приблизний розклад щоб я сама не заплуталась в своєму таймінгу та ідеях. Тут буде з мінімумом спойлерів бо вони в рукописному зошиті =)
Примари минулого Еланʼї:
До кінця весни (а краще до кінця квітня) дописати Under the surface - тут буду більш ніж рада фідбеку та конструктивній критиці, це добре поможе моїй продуктивності та самооцінці.
В квітні написати драблик що буде передісторією серії (про полон)
Протягом літа перекласти українською та перередагувати Особисті рахунки
Мінік про університет та як Річард і Рон почали зустрічатись.
Космічна станція + чума (отут буде чистий сайфай, слеш + фемслеш по направленостям)
Кайлакс про універ в Празі (треба порісьорчити більше про філософську факульту карлівки і чи хтось взагалі буде читати великий Кайлаксний фік з БДСМ і явним прошиперством чи як воно там, йой)
0 notes
Text
Хот тейк ��а тему отечественного фик райтинга. Товарищи, толи культура фанфиков дала в нашей стране непонятный виток, толи я читаю не те работы. НО! С течением времени с 2020 по настоящее время я заметила, что совершенно невозможно читать русскоязычные фанфики. Фик бук себя исчерпал для моего liking, хотя 13-ти летней мне заходило любое дерьмо, но в 21 уже невозможно не замечать корявый язык и корявый сюжет.
Попытки писать стильно, вкусно и умно это вообще отдельная история. Недавно наткнулась на фанфик в горячих работах, который по задумке был цепляющим, но, к сожалению дальше задумки это не ушло. Автор сильно закопался в фразиологизмах и терминах, которые, видимо, сам плохо понимал и чего он этим пытался добиться, было не понятно. Очень редко можно найти, что то дейтсвительно стоящее внимания если хочешь найти работу по любимому фандому. Должна признаться, что АО3 радует разнообразием хороших работ, люди правда стараются, а как они ахрененно пишут эмоции, чувства и т.д. ну девочки это просто блекск, вкус, стиль и о май гад данила... но к сожалению все они на английском. А где же наши!?
Ну и самая любимая тема это русский NC-17, это просто стыд и позор. Написать хорошую нц-шку очень тяжело, в любом пейринге, хоть гет, хоть слэш, хоть фемслеш. От большинства отечественного фемслеша просто тошнит. Тема BDSM толи не понята, толи настолько офетишизирована ( существует ли такое слово или нет я не знаю:)), что то же вызывает только гримасу негодования.
Энивэй, это было мое личное никому ненужное мнение. Берите пример с ваших зарубежных коллег, читайте больше художественной литературы и берегите себя и своих близких!
1 note · View note
listilovecat · 5 years
Text
Дело №12: “Поговорить по душам”.
Tumblr media
Пара: Corydia.
“— Просто расскажи мне свою историю...”
   Даже спустя несколько лет, Лидия не переставала поражаться одной мысли, которую ей подарила Кора. На просьбу Мартин рассказать о себе немного больше, девушка лукаво улыбнулась, поднялась на ноги и, взяв с полки книгу, протянула её Лидии. 
  — Что это? — недоумённо спросила Мартин, удержавшись от саркастичного тона. — Книга про тебя? 
  В ответ Хейл лишь пожала плечами и опустилась рядом.
   — Нет, конечно. Но мне кажется, что о человеке можно судить по тому, что ему нравится. Это,  — Кора бережно коснулась кончиком указательного пальца обложки книги,  — моя любимая. Попробуешь прочесть? 
  Лидия зачарованно наблюдала за собеседницей. Всего пара слов раскрыла ей больше информации о типе мышления юной Хейл, чем всё время, что ей довелось провести с ней до этого момента. 
  Позже Мартин могла с уверенностью заявлять, что Кора была права и, даже не стеснялась напоминать девушке об этой мысли. Хейл на это лишь улыбалась и обнимала Лидию, притягивая как можно ближе к себе.
~ Маленький фем как смысл жизни ~
25 notes · View notes