Українські м'ючуали/фоловери ну і не фоловери а хочете дискорд сервер створити

Watch the American Climate Leadership Awards 2024 now: https://youtu.be/bWiW4Rp8vF0?feature=shared

The American Climate Leadership Awards 2024 broadcast recording is now available on ecoAmerica's YouTube channel for viewers to be inspired by active climate leaders. Watch to find out which finalist received the $50,000 grand prize! Hosted by Vanessa Hauc and featuring Bill McKibben and Katharine Hayhoe!

Україна - центр світу. Чому Україна може бути "місцем подій" не гіршим за Америку

Як ми чудово знаєм з Голівудських фільмів, якщо десь на землі висадяться іншопланетяни або прилетить метиорит, то місцем цих подій буде саме Америка. Що не дивно, бо американцям цікава їхня країна і інші американці, чому б їм розповідати про когось іншого?

А я давно спостерігаю, що у українців інша думка з цього приводу. У нас дуже популярний фанфікшн, але фанфікшн не про самих себе і не про те, що відбувається у нас, а про будь-яке інше місце на Землі і людей, що живуть деінде, але не в Україні. Те, що можна назвати укрреалом лише потроху і дуже невпевнено входить у нашу творчість і навіть якщо автори створюють власні світи, то вони віддають перевагу якимось максимально іноземним назвам та іменам. І я можу це зрозуміти, адже історія України і наше з вами спільне минуле - це частина нашого травматичного досвіду, для перенесення ще й в площину вигаданих світів, подекуди, потрібна готовність зустрітися зі своїми страхами...

Тим не менш, хочу висловити думку, чому я вважаю, що Україна - це таке ж саме цікаве місце подій як і будь-яка інша "яскрава" країна, чому українська особистість може бути більш цікавою для іноземців, ніж наші спроби наслідувати їх же і чому нам варто просувати власний УКРАЇНСЬКИЙ БРЕНД

Почати хочу зі спростування думки про Україну як про аграрну країну без розвитку передових технологій і прогресу, а, значить і відбуватися нічого, наприклад науково-фантастичного тут не може. Звісно, історія України 20ст, тобто коли відбувався основний розквіт наукової фантастики, припала на дуже прикрий період радянського союзу, але попри всі утискання будь-якої національної творчості, геноцид українців і їхнє недопущення до якихось впливових посад(в тому числі виробничих наукових процесів), все ж таки українці брали участь у зміненні світу. Дуже показовим, є, наприклад, кейс Юрія Кондратюка і його "Траси Кондратюка", що потрапила у вигляді книжкового видання в Америку і саме на основі якої була здійснена місія Апполон - перший політ на місяць(але книжка, нажаль, написана російською мовою). Сам Кондратюк загинув десь на війні, можливо, навіть в концтаборі, до нас мало що дійшло про його смерть. Також, можна сказати, що саме українці відігравали вирішальну роль у ракетно-космічній промисловості совка. Наприклад, керівний склад науково-дослідницького бюро ракетних-двигунів: одесит Валентин Глушко(директор), одесит Домінік Севрук, Жиріцкий, вихований і отримавший освіту в Києві, житомирчанин Сергій Корольов (3 замісники директора і усі троє репресовані за доносом) Якщо говорити про комп'ютери і кібернетику, то перша в континентальній Європі ЕОМ (електронна обчислювальна машина, тобто комп'ютер) була створена 1951 року в Києві. А один із перших персональних комп'ютерів був створений у 1965 році в Києві в Інституті кібернетики Академії наук України під керівництвом Віктора Михайловича Глушкова(батько якого був українцем). Тобто навіть в часи совка, Україна - була центром подій для наукового прогресу, і, зважаючи на обставини, це багато про що говорить. Багато українців брали участь у світовій науковій діяльності. Харківчанин Юрій Кнорозов розшифрував письменність майя і висунув теорії щодо розшифрування письменності ронго-ронго і письменності долини Інда. Керосинова лампа Лукасевича. Гвинтокрил Сікорського. Рентген Івана Пулюя. Вакцина проти чуми і холери Хавкіна. Електричний трамвай Піроцького. Дугова сварка металів Бенардоса. Компакт-диск Петрова. У 1893 році в Одесі були показані два фільми, знятих за допомогою першого кінескопа, Брати Люм'єр презентували перший фільм лише у 1895 році. Вміння комп'ютера розпізнавати обличчя розроблене Анчішкіним. Червоні лазери у CD- та DVD-програвачах Голоняка. Леонард Кляйнрок, батько якого був емігрантом з України вважається одним з "батьків" Інтернету. Американська термоядерна(воднева) бомба і навіть Мангеттенський проєкт - у всьому цьому брали участь емігранти або діти емігрантів з України.

Українці робили свій внесок і у метафізичну сферу розвитку: ідеї авангардного супрематизму Малевича, Ноосфера Вернадського - це перше, що спадає мені на думку. Один з творців Супермена був сином Києвлянки, ви знали? І ще багато, багато чого...

Мені дуже легко уявити Україну - як батьківшину умів і талантів, а також крутих персонажів-науковців і супергероїв (один нюанс: якщо говорити відверто, особисто я б не писала фантастичні твори про період радянського союзу, бо ненавиджу все пов'язане з совком; вважаю справедливим у цьому зізнатися). Але тим не менш, якщо вам потрібне обгрунтування, чому ваш неймовірний науково-фантастичний винахід у творі був створений українськими студентами в гаражі - вважайте, ви його маєте! Можливо, сучасні українські виробничі потужності не можуть конкурувати з Американськими і ви не звикли думати про Україну - як "місце подій", але українці зараз і в минулому змінюють світ.

Я вважаю, писати науково-фантастичні твори про Україну - це не є чимось нереалістичним і самовпевненим, не є проявом націоналізму, егоїстичності і будь-чого ще. Це не "щось видумуєш". Навпаки, не писати про Україну - це применшення себе, ігнорування власного потенціалу і ціквості. Це безглуздо!

Навіть якщо говорити про політику, то і тут Україна і українці мають свою індивідуальність (навіть якщо вона століттями пригнічувалася нашими сусідами-людожерами, помилкою природи). Українська національна анархічність (так, ви мене правильно почули, саме анархічність, не націоналізм і навіть не демократичність) - є однією з найнедооціненіших рис українського менталітету. Козаки у свій час створити державу, що в контексті історичних подій того часу, розглядається як військова демократія(теж дуже своєрідний і цікавий політичний уклад), але якщо інтерпретувати їхні прагнення(які насправді не були достатньо задокументовані, та й втрачені під час спалення Батурина тощо) і те, до чого вони йшли - це скоріше анархія. Є причини вважати, що Русь теж не була роздрібленою через свою державну неповноцінність ци чвари. Ймовірно, можна припустити, що роздробленість була лише наслідком анархічного менталітету слов'ян, і, навпаки, об'єднання сталося лише через зовнішню необхідність в обороні, в той час як монархія і прагнення до монарха-самодержця в Європі та Азії були наслідком зовсім інших процесів політичного розвитку. Коротше, це не баг, це - фіча! (Я не можу розповісти тут і зараз прямо про все, що я відкрила для себе вивчаючи історію України і наш менталітет наново вже після школи, інакше ця стаття стане нескінченною. Але я дуже раджу вам перевідкрити для себе добу Відродження в Україні, а саме - часи Речі Посполитої; послухайте подкасти Локальної історії, і зокрема фсторикині Наталі Старченко. Цей період передував утворенню козацтва - феномену українського лицарства, саме з яким пов'язується СУЧАСНИЙ український менталітет і саме він зараз найбільш овіяних радянськими міфами, що заперечували будь-яку політичну участь українців у політичному житті того часу, і нав'язували нам абсолютно брехливу і токсичну думку про українців-історичних рабів і кріпаків)

БУДЬ-ЛАСКА НЕ ЗРОЗУМІЙТЕ МЕНЕ НЕПРАВИЛЬНО Я БОРОНЬ БОЖЕ НЕ НАМАГАЮСЯ СИЛУВАТИ ВАС ДО ЧОГОСЬ ЩО ВАМ НЕ ЦІКАВЕ не намагюся переконати у тому, що ви маєте покинути свої вигадані фентезійні світи і писати літературу, яку ви ненавиділи в школі - про згвалтованих Марій і стражденну неньку-Україну. Я прекрасно розумію, чому б вам хотілося ескапіювати від жахливої реальності, де ми століттями воюємо з нелюдами-росіянами і тисячоліття скоріше виживаємо під набігами орди, ніж живемо.

Нажаль, нам не змінити свого минулого(хоча я дуже сподіваюся, що ми змінимо своє майбутнє). І так, Японія має свою чарівну естетику сьогунів, самураїв, ніндзя, йокаїв, про що нам цікаво читати в манзі, а Америка пропонує всім американську мрію про можливості, успішність, втілення власного потенціалу...

Але якщо ви хочете психонути і сказати: "Добіса всіх, у мене є своє, рідне, улюблене, воно краще за ваше лицемір'я і імперіалізм! Це я справжній_ня, це моя правда і я такий який я є!", якщо ви хочете написати щось, що претендує увійти в українську літературу, хочете аби про вас говорили як про митця, що творив Україну, якщо хочете, аби вас знали як знають Шевченка, Франка, Українку, тільки як вас самого, сучасного, не схожого на інших,

то у вас є для цього всі можливості. У вас є ваша країна, історія, потенціал, рефлексування яких можуть бути основою вашої творчості, мотивацією висловлюватися, писати, говорити і бути почутим! І додам ще це: я сама працюю над чимось типу "відновлення української мистецької естетики", шукаю "суто українські сюжети", які були б цікаві українцям і що відрізняють нас від усіх, шукаю і збираю на пінтересті(бо це зручно) дошки з одягом, архітектурою України різних історичних періодів, аби сформувати у себе в голові уявлення як все могло бути. І у мене все більше і більше перед очами прикладів, коли люди хочуть створювати українське, наприклад, українські магічні школи. Нещодавно в твіттері шукали письменників для виконання роботи по створенню світобудови. Також я підписана на художницю, що створює власну магічну школу і розповідає про процесс. Що вона навмисно шукає приклади візайнтійської архітектури(бо хоче взяти її як приклад для архітектури школи). Буквально щойно вона твітнула про те, що знайшла якийсь храм, який був майже знищений московитами, але потім ця церква була відновлена на честь нікалая пєрвава. Це ще один приклад того, що нам необхідно переглянути усю іторію. Це робота і зуссилля, але це також і наше життя. Ми починаємо шукати інформацію про себе і відкриваємо багато нового. Навіть якщо ви не збираєтеся створювати "українську магічну школу", ви можете почати творчий пошук, що надихне на нові сюжети і змінить вас.

PS/Для мене дуже показовою є прерії зі стадом буйволів у мультфільмі "Мавка" а також те, як Анімаград навіть не зробив, аби персонажі говорили українською: вони одразу робили анімацію ротового мовлення під англійську, тому український переклад - це просто професійний дубляж. Будь-ласка, не треба транслювати це заїзджене виправдання про кількість кінотеатрів в України. Це як треба не поважати себе, аби будувати свою творчість навколо обслуговування чужого ринку??? Можливо, деінде трава зеленіша, або це такий прояв комплексу менщовартості...

я помітила, як останнім часом моє життя стало обертатися навколо інших людей. звичайно, особистого простору стало більше, але водночас його обмаль. я живу з подругою та її хлопцем, працюю в офісі з десятком інших людей, записую подкаст з іншою подругою. у мене немає майже нічого, що я могла б назвати своїм власним. я читаю, дивлюсь багато фільмів та серіалів, але якщо перше ще можна назвати гобі, то друге - це вже більше форма ескапізму та необхідність постійного шуму.

саме тому я воскресила ідею свого власного подкасту. мені необхідний власний простір для самовираження, для росту та дослідження себе. мені потрібно знайти місце - буквально та фігурально - де я могла б побути наодинці з собою, в (принаймні у відносній) тиші. я не можу постійно тікати від реальності, бо вона рано чи пізно мене наздожене (привіт університет).

загалом мені важко дається нова робота, особливо через людей та надмірну стимуляцію через шум та інші відволікаючі фактори. дівчата з офісу зовсім не такі, як я, і загалом мені не цікаво заводити з ними тісну дружбу. я не хочу затримуватись там на роки, та й сумніваюсь, що продажі - то моя сфера діяльности, де я можу досягти якогось значного успіху. я стараюсь та намагаюсь бути ефективною працівницею, але на цьому мої досягнення так-то й закінчуються. як би там не було, а мені треба пересидіти зимові блекаути на якійсь офісній або "вийти-з-дому" роботі, бо біля нас немає ніяких важливих об'єктів інфраструктури, і вирубатимуть світло часто і надовго - бути фрілансером в таких умовах нереально.

мені б на терапію, але грошей немає, кредитний ліміт на монобанку вже скоро дотягне до тисячі (як американці живуть зі своїми student loans, мене совість мучить за мою кляту тисячу, у якої є всі шанси стати двома, а то й трьома тисячами). ще потрібно заплатити за навчання, а бабусі може знадобитися операція на нирках. хотілося б мені просто пропустити цей етап, де я нічого не знаю і просто намагаюсь вижити, і перейти до того де я супер успішна, багата і знаю, чого хочу від життя.

Гімн Україні

Нам винні усі: кацапи, поляки, американці, жиди.

Нам винні всі, бо живем на своїй Богом даній землі.

Ми нащадки пригнічених народів Русі,

але готові вирвать кадик в Мережі

за право пиїшатись величчю її.

Ми в Бога не віримо, але кожного дня

Обманюєм себе, що молимось за

того, хто з розуму сходить в посадках від страху,

поки ми папірцями прикриваємо сраку,

щоб не йти на війну, на якій,

ми ж клялись, покласти душу і тіло свої.

І тихо заздримо тим, хто получа бойові.

А ті щоночі копають окопи і бліндажі, щоб тіло сховати нижче землі.

А ввечір наступного дня група евака

в гумових перчатках буде збирати на окопному дні,

те, що зможуть від всіх них знайти.

Ми дякуєм тим, хто вибір зробив,

боронити Вітчизну від навали орди,

а самі тікаєм у заможні краї, де виплати вище жертвам війни.

Бо нам винні усі. Жиди і британці у тому числі.

Перед штурмом добре по ніздрях піхоти йде білий пилок,

щоб вранці за кавою, ми знали, що справи йдуть ОК.

Мирні міста в умовах воєнного стану

Захлинаються плачем від ракетних ударів.

Це - ��еноцид! До чого тут ми?

��или би краще по військових об'єктах.

Коли таке діло - не до сентиментів.

Невдахи в житті - вони і на фронті невдахи,

Де перемоги, на що ми донатим?

Тривала війна заважає оргазмам,

Зі своїми коханими чоловіками,

Яких ми не пустимо на цю кляту війну.

Воюють хай інші, а нам...

Україна потрібна нам до тієї пори,

поки не збагрим по розумній ціні

Дачу, гараж і квартиру тим,

хто заробив на цій пекельній війні.

Спускає гроші в онлайн казино

Піхотинець, якого відправлять на фарш.

Йому все одно.

І за те, що вони кістками і м'ясом своїм прикривають дачу, гараж і квартиру мої від не моєї війни,

Нам винні усі: Нафтогаз, уряд і, звісно, жиди.

📖Огляд на друковане видання Маленького грибочка. Том 1.📖

Ваша Вельмишановна Перекладачка дістала собі примірничок офіційного англовидання і знайшла де цим похизуватися вирішила показати його вам.

Тож, почнемо з базового

Видавництво: Peach Flower House (американці)

Мова: англійська

Серія складається з двох томів, в першому рівно 400 сторінок

Папір: посередньої якості. Жовтуватий, але не надто тонкий.

Обкладинка: м’яка (очікувано), арт на фонтальній стороні гарний, якість картинки задовільна, але задню стону могли б і краще оформити.

Друк: всередині все нормально. Без браку, чіткий друк, стандартний шрифт і комфортного розміру.

Бонусні/внутрішні арти: відсутні (і дуже шкода)

Тож, сама якість видання середня. Нічого видатного, але й не те щоб погано. Просто і базово. Якщо порівнювати з SevenSeas, то вони їм значно програють. У 7seas, особливо в нових серіях, оформлення і якість просто що слинки текуть.

Приємні штучки: як ви можете бачити на фото, на початку кожного розділу винесена якась цитата з нього. Як на мене файна ідея, мені сподобалось. А ще мені подобається шрифт заголовків.

Ціна: за таку посередню якісь, мали б брати менше. Чому вона коштувала дорожче, ніж томи 7seas в офігезній якості? Плюс я ще за доставку дофіга доплатила, але це вже мої проблеми.

Загальна оцінка: 7/10, де останній бал за мою любов до самої книги

Watch the 2024 American Climate Leadership Awards for High School Students now: https://youtu.be/5C-bb9PoRLc

The recording is now available on ecoAmerica's YouTube channel for viewers to be inspired by student climate leaders! Join Aishah-Nyeta Brown & Jerome Foster II and be inspired by student climate leaders as we recognize the High School Student finalists. Watch now to find out which student received the $25,000 grand prize and top recognition!

якийсь такий легонький день був:

• на роботі пів дня бавилися в різні вікторини (thank God, американці сьогодні мають празник). знала відповіді на багато запитань, навіть трошки пишаюся собою. хочеться, щоб робочий день був суцільною вікториною на теми історії, мистецтва, літератури і тд.

• вдалий похід на секонд (as usual)

• довга прогулянка парком під "lucky girl" на повторі, так, ніби навулиці знову безтурботний 2021-рік, а найбільша дилема в житті - купити у бабці на базарі кіло черешні чи чорниці чи, може, і того, і того.

найбільш абсурдне, що я могла сьогодні, а можливо і в своєму житті, почути - це розмова деяких дорослих про те, що нас тут всіма способами винищують (вакцина, війна☝️), бо в Америці тріскається земля, провалюється, і їм треба нові території. тож короче це американці нас тут вбивають, щоб їм було де жити. явахуї

Хочеться простого доброго щоб американці згадали що в них легалайзнута зброя і щось зробили таке нехороше з Ілоном Смазкой

Всі ці американці з їх фільмами про прибульців напизділи мені. Ні в яких н'ю йорках вони не приземляються, весь двіж в кийовах

The Hatchet Man (Наемный убийца)

Екранізація п'єси Ахмеда Абдулли і Давида Беласко "Шановний містер Вонг".

Один із перших фільмів, що стосуються життя китайських кварталів в Америці та війни тонгів.

Головний герой - кат одного з кланів (це поважна посада, причому спадкова). І йому належить зробити дуже нелегкий вибір. Висловлюючись пишномовно "між любов'ю, обов'язком і честю".

Фільм наївний, але добре зроблений і з прекрасним акторським складом (щоправда, китайців грають білі американці і японець).

онестлі я думаю шо ще трошки і американці на виборах зроблять апку як в росні шоб їм сказало голосувати не за трампа/байдена а за якогось рандомного клоуна який взагалі ні на що не претендує

Американці не вважають, що росія є загрозою для США. Мені здається, теза про те, що якщо впаде Україна, то росія піде далі, не має жодної підтримки. Американці не вірять в цей сценарій. Американці не вважають справедливим, коли вони витрачають свої кошти на війну, тоді як багато європейських держав, для яких - https://www.objectiv.tv/uk/said/2023/12/19/amerikantsy-ne-schitayut-rf-ugrozoj-biznesmen-mezhdunarodnik/

Спільна прес-конференція Зеленського і Байдена: Головні висновки зустрічі на вищому рівні

https://antiraid.com.ua/news/spilna-pres-konferentsiia-zelenskoho-i-bajdena-holovni-vysnovky-zustrichi-na-vyshchomu-rivni/ Президенти України та США Володимир Зеленський та Джо Байден провели спільну прес-конференцію, де відповіли на запитання журналістів та зробили низку важливих заяв. Президент Сполучених Штатів запевнив свого українського колегу, що Вашингтон не залишить Україну наодинці з росією. Про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на «Апостроф». “Я не кидаю Україну, її не кинуть і американці. Якщо […] Повідомлення Спільна прес-конференція Зеленського і Байдена: Головні висновки зустрічі на вищому рівні з'явилися спочатку на ANTIRAID. via ANTIRAID https://antiraid.com.ua/home/ December 13, 2023 at 10:30AM

Не розумію тих, хто в тамблері ниє, які американці всі тупі. Це американська соцмережа, й американців взагалі багато в світі. А одже й тупих теж. Якщо не подобається, то х&лі ти тут сидиш? переходь у вкантактє, там американців взагалі немає.