mira-k
міра
збірка рандомних роздумів о 12 ночі🤍✨️
20 posts
Don't wanna be here? Send us removal request.
Last Seen Blogs
camel7125
İsimsiz
vashikaranguruji108
Untitled
workgifs
the best
tempatteq
Untitled
sayornispress
Sayornis Press
Text
Так, і я повністю згодна. Азирафаїл не зробив абсолютно нічого поганого, скоріш за все (якщо виключати теорії про гіпноз та інші магічні методи переконання) він просто травмований Небесами, але в той же час залежний від них. І я цілком можу зрозуміти його вибір в такій ситуації.
З іншого боку так, йому варто вибачитись перед Кроулі, адже він сказав найболючіші слова, які тільки міг. 'I forgive you'. Я прощаю тебе. Кроулі розуміє, що не може і не хоче бути прощений ніким (особливо Небесами чи одним з його представників), бо він занепав. Бачила нещодавно твіт про те, що демон ніколи не просить прощення, бо розуміє, що не отримає його, і з тієї ж причини янгол так часто його прощає. 'I'm very good at forgiveness'. Але в той момент... цими словами Азирафаїл провів лінію між ними. Яка згодом стане тріщиною. І хтозна, чи зможуть вони пізніше подолати провалля між ними
4 notes
·
View notes
Text
Про думки, написання текстів та вміння висловлюватися
Вирішила почати писати довші тексти-роздуми, бо думати і багато говорити я люблю, але яка з того користь, якщо воно не лишиться і я не бачитиму, як змінювалось моє мислення та світогляд з часом.
Нещодавно у подкасті я почула від Нарімана Алієва вислів про те, що сучасна молодь не вміє формулювати свої думки розлого, а іноді не вміє формулювати їх взагалі, тож подумала, що це мене певно стосується теж (я не настільки наївна, щоб одразу думати, що ні, я не така, як інші, я особлива, я точно вмію нормально висловлюватись, той період ми вже пройшли і забули), а сьогодні, намагаючись зібрати свої думки про останню серію Добрих Передвісників, побачила, наскільки ж той пан був правий, адже в голові у мене все звучало чудово, а в нотатках лишився лиш якийсь незв'язний клубок думок, ніяк не структурованих і нормально не упорядкованих. Те саме я вже більш як рік відчуваю під час написання відгуків на книжки на платформі Ґудрідз. Незв'язні уривки думок. Мене втомлює моя неспроможність висловитись вільно чітко, логічно, ясно і структуровано, тож я постараюсь над цим працювати, публікуючи свої роздуми тут♡
Якби навчики написання текстів та коректного формулювання власних висловів не були такими важливими, навряд чи найкращі університети світу вимагали б від свої студентів написання стількох есе. До того, це ще й дуже важливий аспект соціальної взаємодії, зокрема в інтернеті, на роботі та у соціальному житті
Можете також ділились вашими думками з цього приводу
0 notes
Text
Тепер я хочу розібрати тропи з того тренду в тві, бо мені так забажалось
enemies to lovers — 5/10
В принципі окей, я раніше багато такого читала, але з часом дійшла до висновку, що rivals to lovers краще, реалістичніше і приємніше читати, коли у тебе не запеклі вороги, де один вбив батька другого, а просто суперники в певній царині (academic rivals прям любов)
second chance — 1/10
Ні, ні, ні і ще раз ні. Найчастіше менв зустрічались такі приколи з сюжетом, де один спочатку розбиває іншому серце (дуже часто з фіз насиллям), а потім приповзає на колінах, типу, вибач, шось голова затуманилась, та іди ти в пєнь, я оберу варіант де люди зберігають свою менталку
fake dating — 6/10
Складно написати його добре і деякі навіть не стараються + він уже настільки заюзаний, що вже не лізе
friends to lovers — 10/10
О, таке ми любимо. Особливо якщо є момент переживань, чи не зламають вони свою дружбу цим зізнанням
age gap — 1/10
Зазвичай це хтось старий і дитина, тож ні. Та навіть якщо це люди 40 та 20, їх все одно зображають як 100-літнього мудреця та дитину і мене це вибішує
found family — 11/10
ТАК ЄС СІ Я ПЛАЧУ ЩОРАЗУ ВІД ТОГО, НАСКІЛЬКИ ЦЕ КОМФОРТНИЙ ТРОП ТА ЯК Я ЙОГО ЛЮБЛЮ
grumpy × sunshine — 10/10
Моє улюблене, але за вимоги, що це не буде стереотипна хрінь з однобічними пласкими персонажами, бо це важко втілити нормально
slowburn — 8/10
pregnancy — 0/10
Це взагалі найгидотніший троп з усіх тут згаданих. Як би це не використовували, я це ненавиджу. Незапланована - НІ, коли пані хоче прив'язати його до себе - НІ² і так далі
slowburn — 8/10
Знову ж таки, за умови, що це прописано гарно. Ви читали "Шістку воронів"? Каз і Інеж майже не взаємодіють у романтичному плані, але це так вау
love triangle — 3/10
У мене душа болить за третього (третю), я таке фізично не переношу
Висновок: кожен троп заслуговує на увагу, якщо він добре прописаний, але за свій читацький досвід я начиталась стільки погано написаних штук, що деякі тропи, навіть хороше прописані, мені аж ніяк не лізуть, ба більше, до певних я навіть відчуваю огиду
4 notes
·
View notes
Text
"Однієї літньої ночі, огорнутої ароматом фіалок, я запросив тебе до лісу, який знаю лиш я"
Квітка, зображена на конверті та згадана у запрошенні, це фіалка триколірна (братки дикі)
Англійською вона також носить назву "Love-in-idleness" (Любов у неробстві), це одна з багатьох квіток, які використовував Шекспір у своїх творах (зокрема у творі "Сон літньої ночі")
Квітка спочатку було білою, але потім у неї влучила одна зі стріл Купідона, і вона стала фіолетовою та отримала незвичайну властивість: коли любовне зілля з неї капає комусь на повіки, людина шалено закохується в першого, кого побачить
Фіалка у творі також символізує хитросплетіння кохання та ліків, сп'яніння та небезпеки, солодкості та надмірності
0 notes
Text
У серії книг "Локвуд і Ко" з черепа постійно намагаються зробити поганого персонажа, приписуючи йому неприємні риси та вкладаючи в його уста відразоиві слова, але я його розумію і цим він мене подобається. Уявіть, ви сидите у якісь банці вже не перший десяток років і тут з'являється людина, що може (а іноді ще й хоче) з вами говорити. Ну хіба не щастя?! А вредний він, бо з хорошим говорити майже нема про ще
7 notes
·
View notes
Text
Останнім часом не читала мангу зовсім. Треба виправлятись. Почну завтра з "Левіафана" а там подивимось
1 note
·
View note
Text
Зазвичай у villain origin story ми можемо (хоч іноді і з натяжкою), знайти причину або виправдання до усього, що персонаж зробить пізніше, але у 'Fairest' одразу видно, що Левана прибахана й абсолютно неадекватна
0 notes
Text
Мій план мінімум на прочитання у квітні:
"Експансія. Війна Калібана" - Джеймс С. А. Корі
"Скарлет" - Марісса Маєр
"Тільки я візьму новий рівень" - Chugong
"Останній дім на безпечній вулиці" - Катріона Ворд
"Левіафан" - Шіро Курої
"Макова війна" - Ребекка Кван
+ ситуативні електронки
+ читати щонайменше годину на день
1 note
·
View note
Text
лютий 2023 прочитане
Рорк підказує, що так чи інакше я взаємодіяла з 16 книжками цього місяця (упс, вже минулого), тож треба трохи організувати цей безлад.
Перше, я змінила свою систему оцінювання. Чомусь жахливі книжки отримували дві зірочки, а найгірші - три, переоцінювати книжки це моя фішка (ніколи не розуміла блогерів, які нахвалюють книжку, а потім ставлять їй три на Ґудрідз, привіт Белло, хоча так і має бути).
По-друге, цього місяця я відкрила для себе неймовірну серію “Тільки я візьму новий рівень” і найзахопливіше те, що ти отримуєш не просто класну історію в чудовому виданні, ти ще й отримуєш карточки деяких персонажів!!!!! Тепер у нас з цією серією любов.
По-третє, так, я забила на ту дурну ідею з кринжовими книжками про яку писала раніше, бо вони надто відверто кринжові, я передумала приділяти їм увагу і час (але в майбутньому все можливо).
Повернімось до наших баранів (книжок)
Прочитано: 11
Недочитано: 4
Почато: 1
“Тінь та кістка” Лі Бардуґо - мені не вдалось полюбити Аліну так, як це було з Шісткою й епізоди задля яких я читала книжку - сцени з Дарклінґом та Женею. У мене все
“And Every Mornong the Way Home Gets Longer and Longer” Frederik Backman - оповідання чисто поплакати. Тут є роздуми про життя, про дідусів та бабусь, що мають відійти або вже це зробили і реально дуже багато моментів, що викликають сльози
“Викрадачі снігу” Анастасія Нікуліна - хороша дитяча книжка з класним сюжетом, однозначно купила б для сестри. Але постійні порівняння, то трошки занадто
“Чуття і чутливість” Джейн Остін - я буквально ДОМУЧИЛА цю книгу. Очевидно її твори не для мене, принаймні тепер я це знаю
“Rape Fantasies” Margared Atwood - коротесенька замальовка яку я прочитала на фоні того, що неслось в нашому інформаційному просторі кілька тижнів тому, дуже добре показано, що жінки, які кажуть, що фантазують про зґвалтування, найменшого уявлення не мають, як воно насправді відбувається.
“Amari and the Great Game” B. B. Alston - вже можна казати, що я просто обожнюю цей цикл? з нетерпінням чекаю наступної частини
“Тільки я візьму новий рівень”, том 1,2 Chugong - історія супер, малюнки на висоті, але українська транслітерація з корейської все ще серйозно кульгає (хоча у мене є припущення, що вони перекладали з англійської)
“The Ones Who Walk Away From Omelas” Ursula K. Le Guin - ці 20 сторінок вибили мене з життя на цілий день, думаю якось так відчуватимуться і філософські роботи
“Шлях домогосподаря” Ооно Котсуке - перша манга в моїй колекції, чому я щиро радію. Смішні легкі епізоди з життя якудзи, що став домогосподарем
“Weird Things Customers Say In Bookshops” - деякі моменти прямо дуже смішні, легке чтиво на вільну годинку
“Tokyo Ever After” - відкладена, не затягує, життя надто коротке, щоб витрачати його на такі книги (сказала дівчина, яка тиждень мучилась з “Чуттям і чутливістю”).
“Tender Is the Flesh” - сеттінг класний, але персонажі не викликають навіть співчуття, вже не кажучи про цікавість, закинула на половині, не повертатимусь
“Love For Imperfect Things” - дуже помогло, але надто спокійне, щоб я могла і далі його читати
“За лаштунками імперії” - підступаюсь до неї вже втретє, безуспішно, але планую дочитати до кінця року
“І прокинеться Левіафан” - дочитую вже в березні
2 notes
·
View notes
Text
Що мені подобається в книжках про Амарі Пітерс, так це те, що її дії відповідають її віку: у надзвичайній ситуації вона покладається на доросли�� або на когось досвідченого і не летить прямо в епіцентр подій рятувати світ
0 notes
Text
Книжковий експеримент #1
Я такого ще ні разу не робила, тож дуже сумніваюсь у цій ідеї, але бажання не займатися навчанням, а читати всякий жах перевищує все.
І перший експеримент треба почати з найкрінжовішого, що було у тебе в житті. Період koreaboo. Це було недовго і вже минуло, але деякі ситуації мені досі згадують друзі (наче мені без цього недостатньо соромно). Тоді я читала купу фанфікшену про... та я власне, вже й не пам'ятаю, про що, то було більше п'яти років тому, тепер час читати такі книжки.
Перше знаряддя тортур (так, упередженість до книжок такого штибу - єдине, з чим я починаю цей марафон) це K-pop Confidentional (ви теж одразу зрозуміли, який гурт на обкладинці?)
Кендіс Пак їде до Сеулу в надії дебютувати в новій жіночій групі відомої компанії (звісно перед тим таємно проходить прослуховування, потім довго вмовляє суворих батьків... і так по списку). Там вона зустрічає прекрасного хлопця-стажера, і ледь не опиняється в скандалі (або опиняється, з анотації важко зрозуміти), бореться за дебют.
Це досить вільне трактування анотації, але хто мене зупинить, це мій акаунт.
Загалом, планую читати і ділитись тут своїми враженнями та думками, а після прочитання її (і ще кількох подібних книг) планую зробити великий відгук. Головне, аби вистачило сил і натхнення, удачі мені!
0 notes
Text
Огляд на альбом TXT - The Name Chapter : Temptation
Devil by the Window
Вона класна, приємна, реально та пісня, яку я ще місяць слухатиму, є у ній певна чарівність. Вона за вайбом абсолютно те саме, шо я уявляла собі після тизерів, те, чого я чекала
Sugar Rush Ride
ЦЕЙ СВИСТ, ЯКБИ Я ВМІЛА ТАК СВИСТІТИ, ТО РОБИЛА Б ТАК ПОСТІЙНО, І МЕНЕ Б ВЖЕ ВИСЕЛИЛИ. Про кожну пісню з альбому можна сказати, що вона приємна, а ця ще з твістом, який не видається окремим чи недоречним (так, ви знаєте, про чиї пісні я говорю)
Happy Fools
Це вже десь було. Маю на увазі не те, що вони сплагіатили, а саме звучання, настрій та стиль(?). Додає трішки різноманітності звучанню альбому, але очевидно не моя улюблена
Tinnitus (Wanna be a rock)
Мені так сподобалася мелодія, що мозок ігнорував те, що там є якісь слова, що вони співають. То все сприймалося як приємне доповнення.
Farewell, Neverland
Для мене тут усе ідеально, треба ще щось додавати?
Загалом альбом чарівний (поки не можу дібрати іншого слова), але дуже мало. От наче припідняли завісу, дали доторкнутися до чогось магічного, дізнатись, що світ не обмежується лише тими нудним людьми, яких ти знаєш, є в ньому щось надзвичайне і тут же її відпустили. Думаю, це те, що я постійно слухатиму на повторі, та все ж воно досить стане звичним. Хоча насправді, є дві пісні, які (як поки що здається) слухатиму ще не місяць і не два.
Скріни позичила у пані з тві: https://twitter.com/holyshine__/status/1618843202446065664?s=19
2 notes
·
View notes
Text
Я знаю, це треба нам усім. І навіть не зважаючи на те, що я і надалі використовуватиму усі соцемережі як особистий щоденник, докладу усіх зусиль, аби воно було гарним🤍🥰
Порівняльна характеристика ТВІТТЕР/ТАМБЛЕР для «втікачів» з твіттеру. Пояснення і поради з користування тамблером
Якщо ви прийшли сюди з твіттеру, то могли бачити там деякі “обурення” від тамблерівців, що мігранти з твіттеру користуються тамблером якось “не так”.
А як тоді користуватися тамблером “так”? Я спробую пояснити це у порівнянні за 5 критеріями.
Для чого і для кого ці соцмережі корисні
Хештеги і пошук
Особливості контенту
Функціонал/оформлення
Як вас бачать
!!ПОПЕРЕДЖЕННЯ!!: Якщо ви користуватиметеся тамблером “не по-тамблерівськи” це не значить, що вам тут буде погано. Головне знайти свою аудиторію. Пробуйте своє. У обох цих соцмереж є як свої недоліки, так свої і переваги. Ваше віртуальне життя може стати приємнішим, якщо ви навчитеся цими перевагами користуватися.
Отже,
1. Для чого і для кого ці соцмережі корисні:
2. Хештеги і пошук:
3. Особливості контенту:
4. Функціонал/оформлення:
5. Як вас бачать:
Що я можу порадити усім новачкам? Розслабтеся і отримуйте задоволення. Це не робота(хоча, звісно, кому як). Насправді, правил нема, є лише етика і доречність. Не змушуйте себе робити те, що не хочете, шукайте те, що вам приємно.
Якщо вам здалося, що на тамблері нудно, то зважте, що ще тиждень тому тут по-суті нікого не було. Цей свій блог я веду третій рік, і, коли я на початку шукала тут українців(що ведуть україномовні блоги), то їх було обмаль! І я дуже рада, що їх значно побільшало за кілька днів.
У кожної соцмережі є своя етика поведінки, що або спрощує інтеграцію у спільноту, або навпаки. Досі(в період 2020-2022рр), за моїми спостереженнями, тамблер був доволі пасивною, споглядальною соцмережею. Сюди зайти - як розгорнути книгу чи журнал. Можна, звісно, написати листа редакції у відповідь, але нащо? Якщо допис сподобався - його лайкають і ребложать. Можуть написати комплімент. Але дискусій, гарячих обговорень, срачів я тут не застала.
Це, звісно, не значить, що невдовзі тут нічого не зміниться…
***
***
Покищо це все, що я хотіла сказати, але, можливо, буду доповнювати. Сподіваюся, вам було цікаво чи корисно. Бажаю натхненя для творчості і фідбеку у відповідь!
гадка на згадку/// інші поради з користування тамблером ви можете знайти за тегом #поради з користування тамблером
1K notes
·
View notes
Text
Ця пані вже вкотре ламає усі мої книжкові плани (і я їй навіть трішечки за це вдячна). Схоже, що після "Тигроловів" мене чекатимуть "Садові чари"🥰
Ось лінк на відео, якщо комусь цікаво:
2 notes
·
View notes
Text
На годиннику майже 12, тож у мені прикидається нестерпне бажання осмислювати та переосмислювати все на світі
Я ніколи не читала "Гобіта" або "Володаря перснів". Я прочитала "Голодні ігри" вперше минулого тижня. Чому? Бо я боюсь
За своє життя як читача (приблизно з 2 класу, а отже більше 11 років) я прочитала багато книжок. Дуже багато. Але вони всі були досить сумнівної якості. Це те, що я могла дістати у шкільній та сільській бібліотеці (сподіваюсь, ви хоч раз були у бібліотеці у якомусь глухому селі і маєте уявлення про тамтешній асортимент)
Тепер я починаю читати усвідомлено, обирати книжки не про принципу "беру все, шо є", наздоганяю все пропущене. Я усвідомлюю, що пропустила величезний культурний пласт і не скоро це виправлю, та все ж мене лякає не це
Я боюсь болю. Не того, коли ти собі десь порізала пальця, або розбила коліно, а того, який настає з останньою перегорнутою сторінкою, того, який приносить з собою спустошення і усвідомлення, що це кінець історії, ці персонажі застигли в останніх сторінках, як у желе, і тепер можуть мати життя лише в твоїй уяві. А уява часто нас обманює, підкидаючи вигадку замість правди, поступово заміщуючи справжній образ тим, який створила вона сама
І ти можеш повернутись, ти можеш пережити всі ті ж ��моції знову, можливо навіть знайдеш для себе щось нове, але ніколи все не буде як вперше
Кілька тижнів тому особисто для мене закінчилась "Атака Титанів", залишивши по собі емоційне спустошення та страх того, що я більше не знайду настільки ж емоційний для мене твір
При цьому мені відкрився світ нових можливостей: я ніколи раніше не цікавилася ні аніме, ні мангою
Але я все ще боюсь
Воно дасть мені магію і можливість трохи пожити іншим життям у іншому вимірі, але ніщо не триває вічно
Я перегорну останню сторінку і знову плакатиму. І так щоразу, безкінечно
3 notes
·
View notes
