Tumgik
#моя україна
alina-rubanenko · 24 days
Text
Dear subscribers and followers of my blog. Please share this tweet. And everywhere you can. Today russians are killing us and destroying our cities, but tomorrow, if we don't stop them, they will come to you. Today you may not believe in it, but when you see it with your own eyes, it will be too late. Thank you to everyone who cares, who is doing everything to help us fight this global evil.
29 notes · View notes
vesnaa · 2 years
Text
планы на лето 2☀️22
Третье лето подряд, я составляю планы на последующие три месяца. И все я публикую здесь. Тут, особое место мои воспоминаний с разных времён и место, где очень хорошо прослеживаются мои изменения, как личности. Становления меня, как взрослой осознанной девушки.
Этот год, как вы уже поняли, не стал исключением. Сегодня я таки поведаю свои планы на это лето:
Tumblr media Tumblr media
В некоторых случаях, эти пункты достаточно примитивны, но они не теряют своей важности для меня. В общей сумме их 30. Некоторые я хочу обсудить. Получится лонгрид, поэтому запасайтесь вкусностями и холодным чаем с ягодами.
Я не буду затрагивать классик по типу рассвета или прогулки под дождем и т.д. Ну и классик для меня, это книги и писательство. Проедем дальше.
Я хочу углубиться в учебу, так как из-за в0йны у меня это не вышло. Я сейчас усердно учу польский. Скоро у меня также НМТ (национальный мультимедийный тест). Планирую таки взять себя в руки и подтянуть свои знания касательно, предметов, выдвигающихся в тест. Времени не очень много. Он в средине июля.
Также, хочу сделать уклон на социальные сети. Хочу красивую ленту инстаграмма и просто интересный тик-ток. А ещё, чтобы иметь возможность заработка из этих платформ. Уже неплохое начало, да? И сам заработок. За это лето хочу начать зарабатывать деньги. Ведь мне уже 17. Хочется иметь уже и свои сбережения.
Немного про пирсинг. Уже будет 3 лето по счету, в которое я буду делать себе пирсинг. В 2020 это было крыло носа, в 2021 это была еще одна сережка в ухо. И чтобы не нарушать традицию, в этом году я также задумываюсь над еще одним проколом.
Самое большое желание - собрать воспоминания. С началом в0йны, я поняла, что нужно жить моментом. Ловить каждое мгновение и наслаждаться им. Ведь в один момент этой возможности просто не станет. Воспоминания и надежда. Единственное, чем я жила с 24 февраля по конец апреля. Потом я взяла себя в руки и немного улучшила своё ментальное состояние. Поэтому моменты счастье - это то самое сокровище, которое я сохраню в сердце и памяти, как те самые теплые дни веселья.
Думаю это все, о чем я хотела сегодня поговорить. Встретимся в конце лета и подведём итоги. А я ушла писать себе письмо в 31 августа🤍
8 notes · View notes
gamsizvp · 2 years
Text
2 notes · View notes
nuansea · 8 months
Text
Tumblr media
I am S. Y.
1 note · View note
atheadax · 2 months
Text
Tumblr media
Україна- наша країна. Україна переможе! 🇺🇦💝
Мої сльози і моя любов увійшли в цю картину. За Україну.
27 notes · View notes
newermindiary · 1 year
Text
Як користуватися гештегами на тамблері і нащо це потрібно??? (і ще трошки про порівняння твіттера і тамблера)
У реблозі до мого допису про порівняння ТВІТТЕР/ТАМБЛЕР @fernsensei​ (а також багато інших людей) дуже доречно зауважила про традицію ставити хештеги при реблозі чужого допису:
Tumblr media
... і дійсно, я повсякчас зустрічаю тут таку традицію. Звісно, це нова річ, не присуща твіттеру, до якої треба звикати, але дотримуватися етикету теж важливо! І річ не тільки в етикеті. Це також спрощує вашу навігацію по власному блогу для себе і для інших. Нащо це потрібно?🧐 Це знову ж таки випливає з різниці користування твіттером і тамблером. В твіттері ви досі рідко або взагалі не шукали більшість своїх старих постів або реблогів без якоїсь вагомої причини. Тим паче цього не робили ваші підписники. Все ж таки твіттер - це спосіб розповсюдження інформації. Там простіше і ефективніше написати новий твіт чи оприлюднити картинку наново, ніж ретвітити старе. Я неодноразово впевнювалась, що ретвіт старих робіт ажніяк не привертає до них більше уваги! Але на тамблері, де ви ведете свій блог/щоденник, дотримуєтеся певної теми чи естетики, пишете дописи/тексти, які можете захотіти переглянути знову, оновити в пам’яті, знову ними насолодитися як якимись улюбленими фотографіями, у вас може виникнути потреба знайти їх серед купи інших своїх дописів, а по хештегу це зробити простіше всього! А при реблозі чужого допису - тим паче!  Якщо у вас виникне ✨настрій✨, ви значно спростите собі насолоду мемами, артами, чужими розповідями про їхні гедканони ваших спільних фд, які ви реблогнули, якщо поставите відповідний тег. Тобто, окрім усіх інших можливих гештегів, вам можуть знадобитися і власні типу #мої твори, #мої малюнки, #моя творчість тощо. Чи будь-які інші, що маркерують ваші дописи. ***  А, раптом, ви не знаєте, що ставити?..
Tumblr media
Звісно, на будь-який допис як на мене доречно ставити 💕#укртумбочка💕 Цей тег існує, аби “втікачі” з твіттера могли знайти один одного як твіттерська діаспора на тамблері, але також він чудово справляється з задачею виокремити 👁👄👁укртамблер 👍 споміж усіх користувачів. Особисто я шукаю тут українців, які пишуть українською, тому мені цей гештег дуже допомагає, бо я знаю, що за цим тегом точно їх знайду!  Але особисто мені одної укртумбочки не вистачає і я ставлю на свої дописи інші гештеги, за якими мене тут можна знайти як україномовного блогера. Вам теж пропоную використовувати щось або все з цього списку💛💙: #укртамблер, #український tumblr, #українська мова, #український блог, #українська, #українською, #україна, #україномовний блог, #україна #ukraine  ...тощо
Письменникам і фікрайтерам рекомендую такі гештеги✍:
#укррайт, #укрфф, #квіррайт #укрквіррайт, #онлайнкобзарство, #оріджинал, #фандом, #фанхата, #фх, #фантворчість, #рукопис, #письменництво
...тощо
А також в окремих випадках, якщо ви хочете поділитися цитатою з твору, можливо показати якийсь діалог з твору в форматі тутешнього “чату”, або такий, що просто щойно прийшов до голови: #діалог, #вигаданий діалог, #вигадані діалоги, #цитата персонажа
...тощо
Tumblr media
Художникам і артерам🎨: 
#украрт, #ukrart #арткозацтво, #УкрАртПідтримка, #art, #artist on tumblr, #живопис, #мистецтво, #digital art  #digital drawing, #digital illustration, #illustration, #commission, #ілюстрація
...тощо
...Звісно, хештеги також варто розставляти і інші, залежно від того, що ви дописуєте: альбом, фоторепортаж, подорож, відгук, огляд, рецензія...
Особливу увагу раджу звернути на естетичні теги, теги типу (...)core:
#gothic, #ciberpunk, #astronomy #cottagecore #fairycore #witchcore #spasecore, #slavic stuff #dark academia #light academia
...тощо
Бо на такі теги навіть підписуються люди, тому у вас більше шансів, аби ваш пост побачили і вподобали!  (Звісно, якщо допис відповідає цим естетикам) Якщо ви пройдетеся по тегу, наприклад, #dark academia то можете побачити, що кількість заміток сягає там від 5000 до 50000! (Але це у "популярному", до популярного ще треба дійти, проте головне, що тег затребуваний)
Для репрезентації української спільноти на тамблері також дуже не вистачає тегів типу:
#українська культура, #українська естетика, #ukrainian culture, #ukrainian aestetic, #український стиль, #укрреал, #ukrainian stuff, #madeinua 
...тощо
***
Беззаперечно, я рекомендую також ставити різні відповідні до допису гештеги англійською, але також і українською. Хоча це також на ваш власний вибір.
Ви могли б помітити, що україномовного контенту тут покищо обмаль і канал україномовної навігації (тобто україномовного тегування дописів) не облаштований.
Якщо ви створили новий щоденник, хочете вести його українською і знаходити таких самих україномовних користувачів, то було б чудово якби ви не гребували україномовними тегами також! (Тобто, якщо ви робите допис по фанхаті Гаррі Поттер, ставте не тільки #harry potter але й #гаррі поттер.)
Звісно, якщо ви орієнтуєтеся на англомовну аудиторію, пишете дописи англійською, то англомовні теги допоможуть англомовним користувачам вас знайти. 
Хоча зараз з масовою міграцією з твіттера вчинилася потужна хвиля взаємної підписки українських користувачів на українських. Саме тому, коли я зустрічаю в стрічці когось з твіттера, хто дописує англійською мені трохи дивно. Як на мене, якщо ми тут знайшли один одного як українці і цікаві один одному тому що ми українці, то очевидніше було б спілкуватися один з одним українською мовою чи не так? 
Я просто хочу сказати, що якщо наразі ваша аудиторія - українці, то їм було б приємніше, якби ви зверталися до них у дописах українською. Так вони б розуміли, що це
для них
. І тоді вони б давали вам більше фідбеку!
Отже,
Напишіть, якою мовою ви б хотіли спілкуватися на тамблері?
Також щодо гештегів, які вам подобаються і які б ви порадили використовувати іншим, пишіть у коментарях! 👇💝 гадка на згадку/// інші поради з користування тамблером ви можете знайти за тегом #поради з користування тамблером
298 notes · View notes
olga-lavina · 8 months
Text
Tumblr media
Зі святом, НЕЗАЛЕЖНІ!! Ми обов'язково Переможемо!
Я хочу сказати простими словами, Про те, що турбує мене вечорами, Про те , як в думках я малюю картину, Якою я бачу свою Україну! В моїй Україні ніхто не стріляє, Ніхто не калічить, ніхто не вбиває! В моїй Україні ніхто не воює! Своє і чуже життя кожен цінує! В моєї країни чудові сусіди, Запрошують в гості і я до них їду. Сусіди і самі в нас часто бувають. Не брешуть, не крадуть, ніде не блукають! В моїй Україні є чесная влада, Про неї в народі складають балади. Працює й працює, з ранку до ночі, Щоб людям відкрито дивитись у очі. В моїй Україні не плюють на підлогу, Отримують і надають допомогу, І молодь моя не п'є і не курить, Займається спортом, співати так любить! В моїй Україні чемні дівчата! А хлопці вміють їх щиро кохати! Навчаються жити, читають книжки, І горді від того наші батьки! В моїй Україні немає кордонів! І море, і сонце, Дніпро, терикони, Карпати зимою в засніжених шапках,- Моя Україна! Люблю її! Крапка!
Ігор Бірча
24 notes · View notes
lisa-is-chilling · 2 months
Text
моя римська імперія - це якою би була україна, якби за часів розпаду київської русі від нас просто всі від'їбались.
нескінченна їжа для роздумів. відра сліз.
17 notes · View notes
iamlili · 1 year
Text
Я вірменка з смт на Херсонщині. 25 років проживала там (тут💔). Наш дім ще стоїть з запахом наших спогадів, і ці дикі нечисті ще не встигли його спотворити.
Оточена полями соняшників, гірчиці, пшениці, рабса. Проживаю я, з одного боку 90км до Каховки, з іншого 80км до Мелітополя Запорізької області. До моря 70км.
Згодом я зрозуміла, навіть після закінчення війни у рідному місті немає для мене майбутнього, де 80% населення не витримали щупальців окупанта…. Вже 10 місяць як я шукаю себе у Вірменії. Боляче, не знаходжу. Я себе тішила думкою, щоб врешті решт їхати в інше місто в Україні. Це ж моя Батьківщина,я маю право. АЛЕ… я ж всюди буду понаїхавша. Мало того що я з іншої області (стереотипно пророс, хоча це не так), так я ще й вірменка. А у Вірменії я чужа, бо я з України.
Вірменія це моє серце, Україна це моя душа. Хто я без них?
Ця війна…вона з нами назавжди? Як так сталося? Чому я всюди стала чужа? Сподіваюсь свої установки я зможу перебороти… і хоча б десь, хоча б колись відчую, що я вдома.
Наступна зупинка Німеччина .
Якийсь час, буду любити на відстані.
60 notes · View notes
they-lived · 2 years
Text
Sometimes I really feel like I’m the only one watching the war in Ukraine. Like I really truly feel like mainstream media saw Ukrainians maintain a hold on Kyiv and called the war won. It isn’t over, it isn’t over, it isn’t over. My host brother is still missing, I fear that he’s been forced to fight for Russia. My friends are still fighting on the front lines to protect their homes and their families.
This war isn’t over, it won’t be over until Donbas and Crimea and Mariupol and Kherson and Kharkiv are liberated and rebuilt. This war isn’t over until all the people being shipped off to Russia to be brainwashed into denying their Ukrainian heritage are returned home. This war will not be over until teachers are free to resume teaching in their native tongue. This war isn’t over until Russian leaders are held accountable for their baseless horrific war. This war is not over and I need to scream about it.
Моя гарна Україна, мій друзі, моя сім’я. Я не забуваю. Я бачу тебе. Ти така гарна і відванна знаеш чому? бо ти українка. 🇺🇦💙💛🌻
Tumblr media
177 notes · View notes
alina-rubanenko · 1 year
Text
Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media
Кожен росіянин буде відповідати за все, що вони роблять. КОЖЕН! Кожен з них проклятий. Кожен буде горіти в пеклі!
rUSSIA IS A TERRORIST STATE!!!
65 notes · View notes
s-ua-nni · 1 year
Text
Робота з навчання
Тема "Моя Україна"
Ще й треба було зробити в нюансі... Це було важко, бо я дуже люблю контраст, щоб все таке яскраве було, кольорове😔
Tumblr media
20 notes · View notes
unhonestlymirror · 7 months
Text
Мій прапрапрадід, дуже заможний пан Семен Будишевський (чи Будішевський idk), емігрував у Білорусь (сьогоднішню, бо тоді все було царская расія) чи то з Житомира, чи то з Коростеню десь наприкінці 1890-х й побудував собі великий маєток. У 1917 його розкуркулили: забрали все, навіть його улюблену кобилку з каретою. Кажуть, він просто на вулиці кричав: "Казна все забрала."
Було в нього 7 синів: Антосько, Віктор, Василь-Базиль, Олександр та Карль. Імена ще двох ніхто не знає, бо після розкуркулення він забрав їх з собою назад в Україну. Куди вони поділися, й чому 5 залишилось - ніхто не знає. Антосько був вродливий гуморист, наробив 9 дітей: дочка Ніна спилась, дочка Надя була застрелена кгб-шником через ревнощі. Василь-Базиль загинув на війні. Олександр любив свій новий дім настільки, що своїй жінці Камілі з Західної України сказав: "Поїдеш зі мною - будеш моєю жоною, не поїдеш - більше ніколи мене не побачиш". Каміла думала не довго, зібрала свою блакитно-зелену скриню з добром й поїхала з ним. Карль був жонатий на німкені Марилі, працював собі чесно поки його не забрала "чорна машинка" Сталіна. Родина його змогла отримати тільки коротку записку: "Якщо б ви тільки знали, через що мене забрали." Більше його ніхто не бачив й не чув. Мариля забрала дітей, чомусь окрім сина Володі, й поїхала з німцями до Німеччини. Володя став красноармійцем. Його брати й сестри перебралися до Америки й надсилали звідти хустки-"шаліновки", через що моя прапрабабуся багато лаялася, бо "це ж вони нас підставляють, не дай боже хтось побачить й напише донос совєтам".
Українські архіви кажуть, що інформації про двох залишившихся синів в них немає, бо взагалі нічого немає про те, що було до 1944. "Велика пожежа".
Бабуся любить жартувати про мене й інших онуків, що "як Україна дала своїх синів й дочок, так вона їх в мене й забрала."
6 notes · View notes
agyagar · 10 months
Text
Tumblr media
[Ще один йобаний щітпост, я мабуть я всіх підзаїбав, айм соу сорі. Якщо коротко про конфлікт поколінь]
Це буде невеличкий пост, сподіваюся, але мені знову треба записати все що кипить, щоб зупинити звичайну образу. Ще не вирішив правда на кого, на себе чи на матір.
Можливо, я не правий, я вже абсолютно не впевнений ні в чому й хочу кудись зникнути. Знову мене мати покликала прогулятися увечері, я знаю, як зазвичай себе почуваю після довгих розмов з нею, але знову подумав, що все буде інакше. Таке відчуття, ніби я живу в бульбашці, де всі люди адекватні, можуть вислухати, можуть зупинитися.
Спочатку ми говорили на кого я хочу поступати й все було добре, але ні. Почали про історію яку якоби Україна переписувала, про вєліку страну расію. Я відразу попросив зупинитися. Я попросив зупинитися блять три сука рази, ні вона продовжує про свого бога, всіх треба прощати. Ненавиджу бога, ненавиджу її мислення, якщо щось сталося це допустив бог, та манав я в рота твого бога, ти мені життя ізхуярила зі своїми законами та церков'ю кожну суботу й неділю. Чому вона не могла зупинитися? А потім подивіться на неї, вибачається вона і гладить мене по голові. Мені так огидно. Як тільки я зроблю крок на ліво: осуд. «Засудження це гріх, але я ж не засуджую, я обговорюю». МЕН4 ТРИҐЕРИТЬ НА МІ МАЛЄНЬКІЄ ЛЮДІ, МІ НІЧЄВО НЕ ЗНАЄМ НАДА НЕ РАЗЧЄЛАВЕЧИВАТЬСЯ
А потім вона сиділа вся така сумна й говорила, що ось в шаш час телефонів не було, ніхто нікого не намагався підлаштувати й ми з матерією були подружками. На тому моменті в мене вже очі були на мокрому місці. Чувіха, ти сама почала, я сказав тобі три рази й навіть більше «зупинись» «не будемо про це» «будь ласка нумо щось інше» , але ні. Ця дебільна реторика що дитина повинна мати таку ж думку як в батьків про віру, й все таке.
У неї мама була нормальна. Я сумую за своєю бабусею. Моя мати один раз казала, що вона би пишалася мною. Я пам'ятаю цю фразу, хоч їй декілька років, але кожен раз плачу. Чому не можна пишатися мною? Чому я не міг народитися нормальним щоб мене любили? Звісно зараз таких думок нема, є лише огида та дратування до цієї людини. З моїми планами я ніколи не получу її пошану.
Байдуже. Я твою думку не питав. Я тільки зараз зрозумів, як сильно мене всі намагаються підлаштувати під себе й раніше я називав це любов'ю. Так, це любов, коли ти робиш все як вони хочуть й тебе гладять по головці, а як щось, то получиш лише засудження та приниження, так життя, здається, й працює.
Я хочу мати свою думку, я не повинен вибачати ворогів. Я втомився бути зашуганим й боятися, що мені щось скажуть. Я втомився не знати, що я люблю та які в мене думки. Я втомився пригнічувати емоції що бути зручним та любимим. Я втомився.
Я вважаю себе дуже доброю людиною. Навіть до людей яких не люблю я ставлюся добре, я щиро хочу їх обрадувати, я щиро хочу щоб в них все було добре, але зараз я лише хочу написати «я ненавиджу тебе».
Я як маленька дитина? Я роздуваб з мухи слона? Я не знаю...
Здається, легше мені не стало, але нічого. Поболить і пройде.
Tumblr media
Всім хто прочитав й не знає, що написати, пропоную написати думку о мультсеріалі про пса патрона (восьма серія імба, всім дивитися, щоб підняти мені натсрій) Я, до речі, дивлюся кожну серію й пишу коментарі. Яка узагалі думка про пса патрона?
8 notes · View notes
ukrshoolvita · 5 months
Text
Блог про Україну
Україна — це незалежна країна, розташована в Східній Європі. Має довгу історію, багатий культурний спадок та важливе геостратегічне положення. Україна – це моя Батьківщина, країна, в якій я народилася. Наша країна ще досить молода, тому її майбутнє залежить він нас та від наступних поколінь. Київ – столиця України та одне з найстаріших міст Європи, засноване щонайменше 1500 років тому. Україна – могутня та квітуча держава, з давньою культурою. Природа нашої держави вражає своїм розмаїттям. Є в нас і ліси, і поля, і озера, і моря, і гори, і рівнини. Українці відрізняються своєю гостинністю, доброзичливістю та сміливістю. Державною мовою в Україні є українська, співоча солов’їна мова. Україна – самобутня та незалежна держава, яка має величезні перспективи для розвитку. Я дуже люблю свою рідну країну і все своє життя буду боротися за своє щастя на рідній землі та за щастя своїх співвітчизників.
Tumblr media
3 notes · View notes
alcestas-sloboda · 4 months
Text
мій внутрішній овен тупо видихся, бо я не маю сил ні з ким сваритись і щось комусь доводити: ні вестернам, ні своїм. каінда заєбало. зараз мене бісить моя подруга, з якою ми і так по факту про політику говоримо не часто, бо ніби все зрозуміло, але деякі її тейки мене дуже дратують. я розумію, що для тебе сша - це мрія і ти не бачиш в тій розпіареній фігні нічого погано, але блять давай не будемо говорити, що Україна і українці якійсь не такі, коли в Україні 10 років іде війна і жодного року незалежності ми не мали продиху від російського впливу. або коли обстріляли наше місто і вона така: а чого Зеленський нічого не рішає і на фронті немає зрушень? Нашо ми обстрілюємо Крим і оце святкуємо кожен раз, а по факту нічого не змінюється? і ти така сидиш і думаєш: мда єбать, а ти хочеш, щоб іноземці щось зрозуміли…
52 notes · View notes