Життя і мета собаки

Ми сприймаємо собак як хатніх улюбленців, тварин які завжди супроводжують людину протягом свого життя. Але хтось задумувався як сприймають вони нас? Саме це питання поставив собі автор книги «Життя і мета собаки».

Кожне нове «життя» головного героя – собаки Бейлі, дає йому певні знання,  за допомогою яких він відповідає на питання – в чому ж сенс його життя? Через всі перипетії сюжету автор показує наше ставлення до собак – як домашніх так  і безпритульних. Деякі собачі почуття стали для мене досить незвичними. Так, ми звикли бачити в собаках вірних друзів які не зрадять, але це виявляється тільки маленька частина їх характеру. Їх погляд на життя (та й сам характер) не дуже складний та багатогранний, але це компенсується щирістю та безпосередністю. Навіть реалії людського життя через погляд улюбленця здаються зовсім іншими , зовсім незвичними нам. Можливо більшість їх рис ми сприймаємо як щось буденне, усталене ; тому і перестаємо їх цінувати. Книга показує наскільки віддані вони нам, і наскільки нехтуємо ми ними – «Для людини пес – вірний друг на десять, п'ятнадцять років. Проте для пса – це все його життя …»

Книга про вірність, як собі так і близьким. Книга про цілеспрямованість та пошук в своєму житті чогось вічного, не підвласного часу та «життю». Книга про собаку, який людяніший ніж більшість людей.

Бути в курсі

«Інфоголік» - фільм відносно новий, але так чи інакше не пройшов повз вітчизняного глядача. Це не перша комедія створена українськими кінематографістами, але можливо одна з кращих. Часто наші режисери копіюють успішні фільми заходу, адже такі сюжети користуються попитом і  по-правді вже перевірені. Як то кажуть – легше йти по протоптаній стежці. Саме це і є великим мінусом цих фільмів. Не можна відкидати наявність таких мотивів і в «Інфоголіку» - але воно в достатній мірі -  саме такій,яка присутня в нашому житті. Але вони ввели моменти притаманні Україні , тим самим  «підкупили» вітчизняного глядача. Так, фільм не ідеальний -  незрозуміле поєднання української і російської мов, слабкий сюжет, та велика кількість деталь які вибиваються з загальної «картини». Але всі огріхи непогано компенсуються ідеєю фільму – наша  залежність від інформації, хоча 80% з неї нам не потрібна. Фільм змушує задуматись – чи достатньо часу ми контактуємо з зовнішнім світом напряму, а не через екран смартфонів та ноутбуків. Хай кожен відповість сам собі .