my and @bomjvblevote corkdude movie about watermelon .......

Немного про ОВУ и комменты.

Это рассуждение об ОВЕ псов. Это моё личное мнение и мои доводы, я не буду заставлять вас в это верить. Право читать это остаётся за вами. Осторожно, нецензурная лексика. Нас долго мучали, сливали в сеть скрины, тянули за яйки. И вот, вышла ОВА. Русская часть фендома "А гди на русскам? Какага хуя расхуя нет русской озвучки, а мхази?!" Это, блять, мать твою в жопу, японский фендом, авторы японцы, язык оригинала ЯПОНСКИЙ! Или спецом для тебя малолетней пизды Афдотьи из самого Мухоебанска должны были искать русскоговорящих сейю и пилить на русском?! Вот хуй тебе, иди в пизду. Или сабы и озвучку должны были записать в течении 0,3 секунд после выхода, ведь тебе жизненно необходимо подрочить на ОВУ. Раз такая блять умная иди сама переведи и озвучь, нахуй! Что, не знаешь языка? Тогда завались и жди, сука! Теперь к таким, которые "А почиму Зайки-Дазайки/Ацуши/Акутагавы/Аллаха мало, онжигг???"," Гди ебля соукоку?!?!?!!!". ЭТО БЛЯТЬ ОВА ПРО КУНИКИДУ И ЕГО ПОХОЖДЕНИЕ ПО ХУЯМ!!!!! БУДЕТ ГЛАВА ПРО ТВОЕГО ЛЮБИМОГО ПЕРСА, ТОГДА ЕГО И БУДЕТ МНОГО, А СЕЙЧАС, ЗАВАЛИСЬ! Хотя я и сам большой соукоку фан, я даже не надеялся на контакт, но ЕБЛЯ, БЛЯТЬ, ТЫ МАНГУ ВИДЕЛ, ЧИТАЛ, ГДЕ ТАМ, ИМЕННО В ЭТОЙ ГЛАВЕ НАМЕК НА СОУКОКУ?!!! ВЕРНО, ОН В ПИЗДЕ ТВОЕЙ МАМКИ, ИДИ ТУДА. "Пачиму так мало Чуи, я не успела полимонькать?" Эта ОВА не про Чую, иди на фанфики дрочи. "ЭТА ОВА НИ ПРА ЧУЮ, ЕГО БЫТЬ НИ ДАЛЖНО!!!!!!!!" НЕ НРАВИТСЯ?! ИДИ ПЕРЕРИСУЙ!! Лично мне кажется, что Накахару включили в ОВУ для хайпа и для создания впечатления, что Мафия всегда все узнает, даже если не должна, даже если случайно. "Пачиму Ая ударила Куню? Он сильный, эта иго унижаит." ТЫ, ТУПАЯ ПИЗДА, ЭТО БЛЯТЬ СЛИШКОМ СЛОЖНО, ДЛЯ ТЕБЯ, НО Я ПОЯСНЮ ЭТО ПОКАЗЫВАЕТ, ЧТО ДОППО ТОЖЕ ЧЕЛОВЕК, ЧЕЛОВНК МАТЬ ВАШУ, НАХУЙ, ЧТО ОН ТОЖЕ МОЖЕТ ПОЛУЧИТЬ ЛЕЩА, ЗА ТО ЧТО ЗАКУКАРЕКАЛ. /я тоже могу получить леща за такие тексты/ А ЕЩЕ, ЭТО, СУКА, ПОКАЗЫВАЕТ ОБИДУ АИ, ЕЕ БЛЯТЬ СТАРТКАШКА ОТВЕРГ. "Пачиму у Куникиды ебало целае, никанон!!!!!!!!!!!" ЭТО БЛЯТЬ, СЛОЖНО ПРОРИСОВАТЬ В ДВИЖЕНИИ И БЛЯТЬ РЕЙТИНГ, СУКА, ДА ОН, ЕСТЬ! НЕ НРАВИТСЯ? ИДИ ЧИТАЙ МАНГУ ИЛИ ПЕРЕРИСУЙ В ТОМ ЖЕ СТИЛЕ ЭТОТ ФРАГМЕНТ, НО С РАЗЪЕБАНЫМ ЕБАЛОМ И ПОДСТАВЬ, РАЗ ЧТО-ТО У ТЕБЯ НА ЦЕЛЫЕ ЕБАЛА НЕ ТЕЧЕТ. Вроде, все. Спасибо, если прочитали. 2+к символов на бомбеж.

Попробуйте на русскам

знймств #3. Ліричний відступ про коріння або магія буковки Ї

Якщо ви сподівались знайти тут якісь біологічні откровення чи інструкції з раціонального ведення садівництва, то розчаруєтесь. Маю за обов’язок зізнатись, що навіть жодних інструктажів з курсу фітотерапії тут не знайдете. Швидше, якісь нездорові думки з приводу генетичної спадщини і якогось трохи фігового (або ні) збігу обставин, котрі дозволили проклюнутись мені на той світ, в четвертій ноль ноль, серед обшарпаних стін пологового будинку на доленосній вулиці Академіка Павлова, яку потім перейменували на святого Шептицького, а потім ��серівно виграв перший. Тоді я навіть не підозрювала, шо моє народження вже повпливало на моє майбутнє. 

Факт той ніколи не мішав моїм домашнім прищеплювати любов до рідної батьківщини. Тої самої, де степи, гори, полонини і де жила Подоляночка. Нє-нє, салом мене не годували, і за пирогами я не особливо пропадала, але свято вірила, шо живу на найкращому клаптику тої планети, можу собі їсти хліб, бо родять чорноземи, кутю, бо то Різдво, паски і ковбаски, бо то Великдень і цілими днями щебетати солов’їною. То були найкращі часи мене. 

А потім я потрапила в великий світ на іншому клаптику. Не те, шо б мою солов’їну з відголосками старовинного галицького акценту не розуміли, але якісь скептичні баранячі погляди, мовляв “шта?” або “цо?” стали звичними. Говориш українською до російськомовного українця в варшавських околицях? Швидше за все на твоє коріння плювати хотіли, і в твою кутю, і на ті чорноземи і на оту свічечку буковки “ї”. Діровня, бо гаваріш па урАінскі! І нікому й різниці немає, шо про твоє місто легендарний “Київпост” всякі статтейки публікує і мер тут для людей, а не під себе загрібає. Та й ти нівроку женщіна начитана і знаєш про всякі там Бостонські чаювання і навіть Моне від Мане відрізнити можеш. 

Думаю іноді собі. Народитись мені, скажімо, в Гамериці чи десь, де говорять на прєкраснам русскам - може, і біди не знати. Кар’єрні процеси, а тим паче, журналістика точно пішли б по синусоїдном додатньому напрямку вгору. Тут не справа вивчити іноземну, бо кагбе і пишу і говорю на трьох. Тут в корінні справа, бо твій акцент він і бурим ведмедям буде нагадувати, про твої коріння.

Думаю іноді собі. Чому та українська мова так припікає  і в язик, і в вуха, і в мозок? І не можу зрозуміти. В мене ж всі життєво важливі органи на місці та й я не глухоніма і абсолютно дієздатна. Чому ті, хто справді є носіями української, здебільшого стають сірими воронами суспільства і тільки через те, шо заговорили?

“Заговори і я тебе побачу”? Ми надто тихо говоримо, бо боїмось, шо будемо помітними. 

 Агов, моє дороге покоління! Схаменись! Постой! Stop! Zatrzymajcie się! Я говоритиму своєю мовою, бо ніяка інша мені не рідна. Я писатиму сотні постів, якщо це буде потрібно і сотні статтей, якшо цього вимагатимуть обставини. Я не принципова. Тому, радо відповідатиму вам тими мовами, якими я володію.

Але є одне АЛЕ! Я хочу робити те, шо знаю найкраще. А найкраще я знаю українську. Побачте мене, коли говоритиму.