Сучасні медіа

Завжди можна звинуватити соціальні мережі у революціях і їх наслідках. Та взагалі багато в чому: булінгу, самовбивствах, нападах. От тільки головне те, що соціальна мережа - тільки інструмент в руках людини. За такою логікою треба заборонити та ножі, но ними можна вбити людину, та драбини - бо з них можна впасти й переламати шию. Споживачі та ЗМІ нерозривно зв'язані, хоч і безпосередньо можуть не вступати в контакт. Але глядач, слухач, читач впливають прямо на ЗМІ - відмова від одного каналу, газети й подібних їм може й не припинити існування ЗМІ як такого. Але з часом люди навчилися користуватися багатьма каналами інформації і уважно перевіряти те, що і про кого вони читають. І якщо потенційний канал інформації видає якусь туфту, то звісно його ніхто не буде читати. Життя змі повністю в руках людей і це беззаперечний факт. Розповсюдження інформації відбувається не тільки завдяки ЗМІ. Активність людей у соціальних мережах в принципі може викликати велику увагу до якоїсь думки, ідеї і викликати резонанс. Для цього не треба шукати журналістів, і не фактщо ці самі журналісти будуть зацікавлені. Журналістика не зовсім не модна й не популярна. Як у будь-якому ремеслі, багато чого грає досвіт, освіта і бажання. І коли є блогери без професійної підготовки з простою телефонною камерою що привертають до себе уваги та аудиторію, іде сильне розшарування між ними й професійними журналістами, яким зараз об'єктивно не вистачає уваги. Тут яким би ти професіоналом не був, які б шикарні статті не писав - якщо ти не володієш достатньо добре камерою, не можеш себе правильно подати у соціальних мережах - ти приречений. Ніша щоденних газет - давно нікому не потрібна, інтернет-формат набагато популярніший і випереджує у всіх планах газетні видання. Якщо брати до уваги проблеми з виданням газети й дедлайни - це все величезні, непотрібні перепони на шляху до читачів. Дуже важко заробляти собі на життя за допомогою реклами й продажів газети. Інша справа стосується сайту, який може стати популярним за рахунок однойменного видання і буде чудовим стартом для продовження існування у мережі.

Рідне місто

Краса за порогом Популярною є теза про те, що Запоріжжя - не красиве місто. Ніби йому не стає елегантності Дніпра, культурності Львова і розмаху Києва. Як людина, що подорожувала по цьому чудовому місту все своє життя і заглядала у такі куточки де звичайні люди й не проходять повз, я розкажу вам - з чого зроблене це місто. Краса починається недалеко за містом. Запорізький аеропорт - одна з найновіших інфраструктур що була збудована у нашій державі. Він має чудовий, модерний дизайн який буде до смаку будь-якому гостю, що забажає відвідати місто. Дорога - невід'ємна частина будь-якого міста і найкраща дорога в Запоріжжі це проспект Соборний. Він сперечається за звання найдовшого проспекту у Європі і є найкращим способом познайомитися з красотами міста. Яскраве лед-освітлення пишно прикрашає місто уночі й дивитися на нього у цю пору дня - одне задоволення. Могутні мости перетинають український кристалічний щит - Дніпро. А красу і користь гідроелектростанції неможливо не оцінити - коли я йшов або їздив по ній ночами мене завжди заворожував і надихав її вигляд у далечині. Вдень же більше уваги забирало саме Дніпро - стрімке, бурхливе воно билося о славнозвісні пороги, через які дали ім'я місту. Не погрішу повторити слова у яких закладений величезний історичний сенс міста: "Запоріжжя - колиска державності України". До саме тут колись розташовувалась відома Запорізька Січ. Не згадати про неї, коли розповідаєш про таке чудове місто просто нечемно. Адже острів Хортиця, де зараз знаходиться музей і багато історичних памяток, які оточує квітуча українська природа дає можливість кожному, хто відвідає ці місця зануритись у атмосферу тих часів і неодмінно гарно провести час. Як мінімум ще декілька місць є у Запоріжжі що добре розповідають про історію та окремі її аспекти. Відвідати їх буде цікаво як жителям самого міста, так і охочих до цікавих знахідок туристам - музей історії зброї, краєзнавчий музей, музей техніки "Фаетон" і низка інших. Всі іони утворюють вагомий культурний статок самого міста. Парк перемоги - ще один культурний об'єкт, у якому модна гарно провести час, насолодитись творчістю і скульптурами. Чудове місце для прогулянок, пробіжок і активного відпочинку для всієї сім'ї. Недалечко від нього знаходяться бульвар Шевченка на якому розташований годинник, запорізькі фонтани і напис біля якого бажає сфотографуватися кожен турист "I love ZP". Новий здобуток для міста -  проспект Маяковського, котрий веде до відомої у місті "Веселки". Місто є великим майданчиком з фонтаном, де у святкові пори року часто влаштовують фестивалі і ярмарки. Також Запоріжжя може відмітитися гарною інфраструктурою, закладами освіти і цікавими подіями у самому місці. За фасадом генеральних будівель, декількох модерних хмарочосів, все далі від культурних езисків архітектури й охайних парків сильніше відчувається урбаністичний присмак міста. В ньому є, наче могильні плити, старі будинки "хрущовки" й "сталінки" у ��ких досі живе більшість населення. Заводи, які можна побачити з проспекту після площі Пушкіна, там же й нагромадження будинків які, як зморшки, виглядають як старий пережиток минулого. Та під ліхтарями будівель, коло супермаркетів, між цими дивними, старими вуличками, на коліях поїздів стоїть справжній скарб. І якщо ти не любиш цей тяжкий урбаністичний хребет міста, ти не зможеш побачити всієї краси його центру - справжнього, люблячого серця Запоріжжя.

Техніка

Думаю, що кожен з нас, хто читає ці рядки, добре розуміє наскільки глибоко і всебічно техніка проникла в наше повсякденне життя, а також наскільки збільшується її вплив на всю людську цивілізацію, визначаючи вектор її розвитку. Несучи з собою нові можливості та перспективи, технічний прогрес породжує і нові ризики та загрози. Найчастіше під такими ризиками та загрозами розуміються всілякі екологічні та техногенні катастрофи, безпосередньо пов'язані з технічним прогресом. Але, на мою думку і думку багатьох сучасних філософів існує ще один, особливий вид ризиків - екзистенційні ризики (Екзистенція - одне з основних понять екзистенціалізму, що означає спосіб буття людської особистості). Це ризики, пов'язані з безпосереднім проникненням сучасних технологій у внутрішній світ людини. Проникаючи в який вони змінюють сприйняття людиною світу, змінюють звичну картину існування людської особистості. Початком такого роду загроз стало виникнення індустріального виробництва. З моменту появи якого розпочалася повсюдна технологізація трудового процесу та сприйняття людини як технологічної одиниці. Поведінка і мислення людини стало зводитися все більше і більше до машинного ритму виробництва. Настала за цим технологізація дозвілля лише посилила ситуацію, завершивши цим формування особливого стилю поведінки й мислення сучасної людини, у якому технологічний (функціональний) підхід застосовується всім формам існування. Сучасна людина, бувши одночасно як виробником, так і споживачем технологій, стала своєрідною ланкою в технологічному ланцюзі. І це кардинально змінило уявлення про людську свободу. З'явилася величезна кількість нових залежностей і тепер виживання людини крім природних потреб людини залежить ще й від величезної кількості технологічних пристроїв (комп'ютерної техніки, мобільних телефонів, телевізорів і т.д.) Технізація світу дає людині величезну кількість нових можливостей, які вона не хоче втрачати — звідси й ті форми залежності, про які йшлося вище. Загроза в цій ситуації полягає в тому, що технології часто замінюють природні прояви людської природи. У світі, де все має бути чітко і вчасно сплановано та зроблено, людина починає шукати технології там, де має бути присутнім – нормальне, природне спілкування, порозуміння тощо. У світі людина споживає масу інтелектуальної продукції на тему: як придбати друзів, як впливати на навколишніх, як перестати турбуватися, як заробити мільйон, як виховувати дітей і навіть як стати щасливим і т.д. Він шукає "технології успіху", "технології спілкування", "технології прийняття рішень". Тобто. людина сприймає себе як якийсь технічний пристрій, який можна сконструювати чи реконструювати, чи запрограмувати. З одного боку, це новий прояв свободи творити себе. З іншого, — таки є певна різниця між «творити» та «конструювати». Технологія впливу має на увазі алгоритм, який годиться для всіх. Таким чином, свобода творити себе в технізованому суспільстві постає скоріше як свобода дотримуватися вже чинних стандартів та алгоритмів (або ще гірше — створених кимось програм — це вже майже добровільне рабство). У результаті базової структури, що впливає на тип суспільних відносин, є промислове технізоване виробництво. Особливості виробництва визначають особливості поведінки та мислення людей, які беруть участь у ньому. Виробництво, зрештою, ставить і систему цінностей. Виробництво виводить першому плані принципи «раціональності, ефективності », реалізації яких найбільшою мірою відповідає функціонування машини, технічного устрою. Формування людини у такій системі пов'язується з моментами раціоналізації, володіння корисними знаннями та навичками; і дисциплінування, тобто свого роду з перетворенням людини на деякого слухняного робота, підлеглого графіку, розкладу, заданої програми. Суспільство з такою системою цінностей, що задає образ людини як «працівника» та «зброї», саме й обмислює людське існування. Головною причиною цього є розвиток виробничих технологій. Вдосконалення технологій звільняє людину від праці. Але праця в сучасному суспільстві — це єдине, що надає сенсу існуванню, інших смислів нинішнє суспільство не знає. Звідси виникає наступне питання – що ж залишиться від людського життя, якщо одна автономна функція за іншою чи захоплюються машиною, чи хірургічно знищуються та, можливо, генетично змінюються? Людина сама загнала себе в технологічну пастку. Прагнучи до ��вободи через нарощування власного панування над природою, суспільством і самим собою, він не може стати вільним, оскільки інструмент визволення і став джерелом втрати свободи. Сучасна людина не може подумати поняття свободи інакше, як через нарощування технічних можливостей. Нарощування цих можливостей породжує нові форми залежності. Подальший розвиток цивілізації лише з урахуванням прогресу науки і технології, що автоматично здійснюється, означає лише нарощування та посилення вже теперішніх проблем. Необхідне нове осмислення чинної дійсності, що передбачає нову відповідь на питання, що є людиною. І від того чи зуміємо ми побачити себе в якійсь іншій якості, яка не зводиться до того, щоб бути гвинтиком машини, залежить напрям подальшого цивілізаційного розвитку.